Метт Гейґ

А знаєте, я обирала її за назвою і це зовсім не те, що я очікувала. Я була вражена, сильно. Ніколи б не могла подумати, що ця історія буде про розчарування, смерть і другий шанс на життя.

Ця історія аро Нору, їй 35 і вона розчарована від життя. Якось нічого не заладилося, все пішло шкереберть, звільнили з роботи, хлопця немає, не те що чоловіка, та ще й кіт здох. Відчай така штука, може підштовхнути до самогубства.

Але замість смерті Нора отримує шанс, потрапивши в опівнічну бібліотеку, вона може спробувати різноманітні варіанти свого життя.

Тому тут нас чекають різноманітні варіації життя, що схожі на мандри у фантазіях, коли ти роздумуєш над різними варіаціями життя. Це досить цікаво і відкриває гг з різних сторін, підкреслює її особистість. Але чи знайде вона своє нове життя, чи всі намагання будуть марними?

Та якщо ви досі думаєте чи брати книгу, то я скажу що таки варто, адже вона не просто про історію, вона про цінність людського життя, переоцінку своїх вчинків, домок та дій.

4/5
Між життям і смертю стоїть таємнича бібліотека, переповнена книгами. Кожна книжка — це життя, яке б людина могла прожити, якби прийняла інше рішення.
Нора Сід зневірюється у своєму існуванні і вирішує померти. Але їй надається чудова можливість перепробувати безліч життів і обрати те, яке їй до вподоби.

Книга про жалі, про втрачені шанси і можливості. Книга, що містить багато сенсів. Зокрема:
🔸кожне рішення, яке здається нам несуттєвим, може кардинально змінити життя іншої людини;
🔸краще не зациклюватися на тому, чого не зробив чи не сказав, а почати жити сьогоднішнім днем;
🔸не варто поспішати з висновками, відверта розмова якнайкраще допоможе розібратися в ситуації;
🔸ви важливі і маєте значення для когось, а то й для багатьох людей, навіть, якщо іноді здається, що ні.

Це було досить цікаво і надихаюче. Хоч історії подеколи бракувало динаміки і не було відчуття цілковитого поглинання читанням, мені сподобалося. Я вболівала за Нору і з нетерпінням чекала, коли вона потрапить в "те саме життя". В якийсь момент мені стало трохи нудно від такої кількості перестрибувань між світами, бо я давно зрозуміла, що саме Норі варто змінити і чекала, коли вона сама до цього додумається😂

Загалом, це гарна історія, яка спочатку, здається депресивною, але чим ближче до кінця, тим більше підіймається настрій.

"Усе було б значно легше, якби ми зрозуміли, що жоден спосіб життя не дасть нам імунітету від печалі. І що печаль — невід’ємний елемент тканини щастя. Одного без іншого ніколи не буде. Звичайно, вони з’являються нам різною мірою і в різних кількостях. Але немає й не буде такого життя, в якому ми перебуватимемо в стані вічної задоволеності."

Чи замислювалися ви, як би склалося ваше життя, якби ви зробили інший вибір, пішли до іншого інституту, познайомились з іншими людьми…чи вибрали інший смак морозива минулого літа? Усі наші дії, навіть незначні дії, можуть призвести до розвітлення, до нових життів в паралельних світах. в теорії, поки що, звісно😉

Наша головна героїня Нора Сід отримала такий шанс. СПОЙЛЕР!! Розчарувавшись у своєму житті, вона накладає на себе руки і потрабляє в опівнічну бібліотеку, де книгам немає кінця і час застиг о 00:00. Кожна книга може відправити її у інше життя: де стала рок-зіркою, науковицею, доглядачкою за тваринами, успішною спортсменкою та дружиною.

Та чи відповідає життя, яке вона важала кращим її очікуванням?

“- Життів у тебе стільки, скільки є можливостей. У різних життях ти робила різні вибори, і наслідки були теж різні. Якби ти зробила по-іншому бодай якусь дрібницю, твоя історія пішла б зовсім інакше. І всі вони існують в Опівнічній бібліотеці. Вони справжні настільки ж, наскільки оце життя.”


Мені спочатку не сильно заходила книжка, типу так, мені подобається концепція паралельних світів, навіть дуже, але початок йшов туго. З середини книжка вже набрала обертів і ставало все цікавіше, як у Нори після кожної книжки потрошки з’являється бажання жити.

Ця книжки для роздумів. Після неї ти починаєш по-іншому дивитись на своє життя. Більше цінувати.

Я б радила прочитати її. Просто раджу🙂‍↕️

Дівчина, яка перестає бачити у своєму житті бодай щось цінне та важливе, вирішує покінчити життя самогубством. І опиняється в Опівнічній бібліотеці, де кожна книга це варіація її життя, в якому вона прийняла якесь інше рішення, аніж в її "основному" житті. Дівчина стрибає із життя в життя, запевняючись, що всі її жалі не мають жодного сенсу, бо шкодуючи за чимось, ми не знаємо що б насправді стало результатом іншого рішення. Цікава книга з глибоким сенсом.

Раджу! Вражаюча книга🔥
Вона точно одна з НАЙКРАЩИХ прочитаних.

Якщо ви хоча б раз думали: «а що якби...» - то тут ви знайдете відповіді на ці питання, поглянете на своє життя по-новому, побачите потенціал та приймете всі жалі.

Чудова книга. Так, головна ідея дещо передбачувана, але ж доречна та натхненна. У якому би ви не були настрої, якщо ви ще не читали цю книгу, щиро рекомендую. Можливо, вона примусить вас інакше подивитися на власне життя.

Про що? Про вибір, про можливості, про рішення, про життя, яке хотів би прожити.

Отже, Нора, молода жінка з великим потенціалом, але з невеликими, як їй здається, досягненнями, отримує суцільні розчарування. Єдиний брат з нею не спілкується, її звільняють з роботи, а улюблений кіт помирає.

" Вона розуміла, що має відчувати жаль, відчай, скорботу за своїм чотириногим другом. Так і було, але треба визнати і ще дещо. Коли вона дивилася на спокійний, мирний вираз мордочки Вольтера - безболісний, -у темній глибині її душі зароджувалося ще одне почуття.
Заздрість".

І так, Нора ЦЕ зробила, але Бог дав їй ще шанс. Вона потрапила до бібліотеки, якою завідувала її колишня шкільна бібліотекарка, і змогла вибирати інші свої життя. Життя, де вона втілила свої мрії, де вона вибирала інші професії, мала чи не мала дітей. Це був неймовірний досвід. Але Нора, щоб не загинути, має обрати саме те життя, у якому захоче жити аж до старості. Чи зможе? І найдивніше, що вона у своїй місії по відшуковуванню сенсу не самотня.

Містична, темна, емоційна історія. Є лише хвилина, щоб встигнути. Ще раз рекомендую.

«Життя не треба розуміти. Його треба жити.»

«Але ти ніколи не будеш жити, якщо займатимешся пошуками сенсу життя.»
А. Камю

Ось ці дві важливі, провідні думки, які варто взяти з цієї книжки.

Задум книги цікавий, дійсно, не схожий на всі інші.
Читається дуже легко, не дивлячись на те, що вона життєстверджуюча і мотиваційна, тут немає мозкового штурму.

Все ж, в якийсь момент, я також захотіла потрапити в Опівнічну бібліотеку, щоб просто спробувати поблукати усіма можливими сценаріями свого життя.

Та чи є в цьому сенс, якщо всеодно ти зрозумієш, що живеш найкраще своє життя сьогодні?

Мені здається ми самі себе так підвантажили якимись пошуками сенсів, що, дійсно, просто не вміємо жити спокійно.
Просто жити.

У мене це взагалі програється на 100%, я не можу заспокоїтись, бо кожного дня думаю, що моє життя має бути не просто існуванням як факт, а воно має бути для чогось. Має бути сповнене якоїсь божественної мети.

Та нікуди ці пошуки мене поки що не привели.
Окрім одного.

Я відчуваю, що найлегше дихається тоді, коли я живу в моменті.
Коли я не планую наперед, коли не засмучуюсь наперед, коли просто розумію, що є сьогодні, тут, зараз, в цю секунду.

Тупо, чи непрактично?
Не знаю.

Але, можливо, це і є життя?

Книжка, яку я дуже хотіла, від якої чекала: "Буде серед улюблених". Але не так сталось.

Нора хоче померти, але опиняється в доволі цікавому місці і зустрічається там з цікавою особою. Не хочу писати детальніше, щоб не було спойлерів, але ж навіть ту бібліотеку можна було прописати чимось таємничим і незвичним, щоб віяло магією. Ну бо ж обирати стільки життів, скільки книжок — не кожен день трапляється, правда ж?))

Діалоги Нори і місіс Елм мене аж дратували. Наче фрази з мотиваційних нонфікшн. Про все і ні про що. З роману можна виписати цитати відомих філософів ще))

І що цікаво: є книги, де милий і передбачуваний фінал навпаки очікуєш, бо того логічно вів сюжет, а тут не вірилось у правдоподібність. Бо Нора, як за інструкцією чи сеансом у психіатра, робить на кожному етапі потрібні висновки і в результаті все стає зрозуміло. Все горить, палає, а Нора оживає.

Мені було мало емоцій, не вірилось героям. Та й загальна картинка могла б бути кращою...

Не пам’ятаю точно, скільки років тому вперше прочитала цю книгу, але вона досі входить до мого святкового читання щороку. Ця завершальна частина трилогії про Батечка Різдво та його помічницю Амелію Вішарт знову дарує магію, теплоту та віру в дива. ✨

Амелія, яка вже врятувала Різдво у другій частині, тепер мешкає у Ельфгельмі разом із Батечком Різдвом і своїм чорним котом. Здавалося б, нарешті настав час спокою і затишку. Але ні — магія Різдва знову під загрозою, і цього разу проблема набагато серйозніша. Навіть листи дітей до Батечка Різдва губляться дорогою. Усі надії на Амелію, але дівчинка твердо вирішує залишити Ельфгельм. Чому? Це таємниця, яку ви відкриєте під час читання. 🧝‍♂️

Гейґ підіймає важливі теми, які резонують із реальністю: неприйняття «інших», ксенофобія, маніпуляції та фейкові новини. Амелія, яка не схожа на ельфів, стикається з упередженнями, і це змушує її задуматися про своє місце у світі. Але навіть серед важких випробувань історія наповнена добром і вірою, що любов і співчуття здатні подолати будь-які труднощі. ❤️

Завершення книги було зворушливим і водночас символічним: доросла Амелія залишилася вірною ідеалам Різдва, ставши втіленням добра та любові.

«Батечко Різдво і я» — це книга, яка чудово доповнює серію і завершує її на високій ноті. Ідеальна для зимового читання, вона повертає святковий настрій і нагадує, що справжня магія живе у наших серцях. Рекомендую цю трилогію всім, хто хоче знову відчути себе дитиною під час свят! ❄️

Не пам’ятаю точно, скільки років тому вперше прочитала цю книгу, але вона вже давно стала частиною моїх щорічних святкових читань. Щоразу, коли повертаюся до цієї історії, вона дарує мені теплі, магічні відчуття й переносить у світ дитинства, де віра в дива здається такою реальною. ✨

«Хлопчик на ім’я Різдво» — це не просто казка про походження Санта-Клауса 🎅, це історія про силу надії, доброти й віру в себе, навіть коли життя підкидає найважчі випробування. Метт Гейґ відкриває перед нами непростий шлях Ніколаса — бідного хлопчика, який живе у холодних фінських лісах із батьком-лісорубом. Втрата матері, суворі умови життя, жорстока тітка й самотність формують його характер, але не здатні вбити в ньому мрії та доброти. ❤️

Книга змальовує магічний світ 🧝‍♂️, який наповнений ельфами, тролями та духом справжнього Різдва. Водночас це історія для всієї родини: вона буде цікавою як дітям, так і дорослим. Хейґ майстерно показує, що навіть найменші вчинки можуть стати початком великих змін, а добро завжди має шанс перемогти. 🌟

Читання цієї книги — це як знову загорнутися у теплий плед, насолоджуючись запахом свіжої ялинки та гарячого какао. 🎁 Вона не лише повертає магію Різдва, але й нагадує про справжню цінність людяності та любові. 💖

Ця історія вже стала класикою різдвяного читання й, певно, залишиться такою ще на довгі роки. Якщо ви шукаєте книгу, яка зробить ваші свята ще теплішими, «Хлопчик на ім’я Різдво» — ідеальний вибір. ☃️

Це історія про маленьку дівчинку Амелію, яка живе у суворій реальності вікторіанського Лондона. Амелія — сажотруска, сирота, яка рано дізналася, що таке біль і втрати. Але навіть у найтемніші дні вона зберігає іскру надії. І саме ця надія, як виявляється, є ключем до справжньої магії Різдва.

Метт Хейг створив казку, яка сплітає сум і радість, випробування й перемогу. Він майстерно переносить читачів у чарівний світ, де ельфи, тролі й феї співіснують з такими реальними історичними постатями, як Чарльз Діккенс та королева Вікторія. Проте головне тут — людські почуття: співчуття, віра, любов і, звісно, надія.

Це історія для сімейного читання, яка здатна подарувати затишок і відчуття свята навіть у найсуворіші дні. «Дівчинка, яка врятувала Різдво» нагадує, що надія — це найбільша сила, яка є у кожного з нас.

⏳️Давненько вже я не читала книг із такою швидкістю і цікавістю, що боялася відкласти навіть на мить.

⏳️Життя 35-річної Нори Сід пішло наперекосяк. Її батьки померли, з рідним братом не спілкується, з одруженням не склалося, власне як із мріями про спорт, музику чи геологічні дослідження. Вона загрузла в депресії, її звільнили з роботи, а на додачу ще й кота збила машина. Дівчину ніщо не тримає на цьому світі, тож вона вирішує попрощатися з ним...

⏳️Та опинившись десь на межі між життям і смертю вона потрапляє до Опівнічної бібліотеки, де час зупинився. У цьому місці зберігається купа книг з різними можливостями. Відкриваючи їх дівчина мандрує власними мультижиттями, намагаючись зрозуміти, де і який вибір вона зробила неправильно. І тільки знайшовши те саме, ідеальне життя, зможе лишитися у ньому. Сама ж Опівнічна бібліотека існує доти, доки існує Нора або доки годинник не почне свій хід...

⏳️Цей твір варто читати у тому віці, коли вже починаєш озиратися назад, жалкувати про втрачені можливості і задумуватися, як би все склалося, якби... Коли стоїш на роздоріжжі і не розумієш, куди і навіщо маєш рухатися далі. Коли життя втрачає сенс і здається чередою одноманітних, нікому не потрібних дій.

⏳️ А Ви вже побували в Опівнічній бібліотеці? Якщо ні, то спробуйте разом з Норою відшукати власне щастя.