4/5
Між життям і смертю стоїть таємнича бібліотека, переповнена книгами. Кожна книжка — це життя, яке б людина могла прожити, якби прийняла інше рішення.
Нора Сід зневірюється у своєму існуванні і вирішує померти. Але їй надається чудова можливість перепробувати безліч життів і обрати те, яке їй до вподоби.

Книга про жалі, про втрачені шанси і можливості. Книга, що містить багато сенсів. Зокрема:
🔸кожне рішення, яке здається нам несуттєвим, може кардинально змінити життя іншої людини;
🔸краще не зациклюватися на тому, чого не зробив чи не сказав, а почати жити сьогоднішнім днем;
🔸не варто поспішати з висновками, відверта розмова якнайкраще допоможе розібратися в ситуації;
🔸ви важливі і маєте значення для когось, а то й для багатьох людей, навіть, якщо іноді здається, що ні.

Це було досить цікаво і надихаюче. Хоч історії подеколи бракувало динаміки і не було відчуття цілковитого поглинання читанням, мені сподобалося. Я вболівала за Нору і з нетерпінням чекала, коли вона потрапить в "те саме життя". В якийсь момент мені стало трохи нудно від такої кількості перестрибувань між світами, бо я давно зрозуміла, що саме Норі варто змінити і чекала, коли вона сама до цього додумається😂

Загалом, це гарна історія, яка спочатку, здається депресивною, але чим ближче до кінця, тим більше підіймається настрій.

"Усе було б значно легше, якби ми зрозуміли, що жоден спосіб життя не дасть нам імунітету від печалі. І що печаль — невід’ємний елемент тканини щастя. Одного без іншого ніколи не буде. Звичайно, вони з’являються нам різною мірою і в різних кількостях. Але немає й не буде такого життя, в якому ми перебуватимемо в стані вічної задоволеності."

"Мила дівчинко, я ще не знаю, що далі приготувало нам життя, та я обіцяю бути сильною та сміливою. А ще обіцяю любити тебе... нас. Обіцяю дбати про нас. У нас все буде добре."

Мені дуже сподобалося❤️
Є книги, які ти прочитав і забув на наступний день, а є такі, що настільки емоційно відгукуються, що ти деякий час обдумуєш їх і хочеш виписати усі цитати.
Так от, ця книга належить до другої категорії.

Це не було ідеально, герої іноді робили безглузді вчинки, а деяких ситуацій можна було уникнути простою розмовою.
АЛЕ. Це було так життєво і по справжньому.

Персонажі, яким ти віриш, співпереживаєш, бачиш себе в деяких ситуаціях, дратуєшся, але все їм пробачаєш, бо вони такі котусики.

Ліна. Дівчина, яка в свої 28 все ще не знає, ким хоче стати, яка після аб'юзивних стосунків стоїть на роздоріжжі і намагається знайти свій шлях. Вона імпульсивна, запальна, обожнює читати, любить проводити час на самоті, але й від компанії друзів не відмовиться.

Рома. Капітан корабля. Спокійний, врівноважений, терплячий, відкритий, комунікабельний і дуже харизматичний. Він вміє слухати, не тисне, поважає особисті розмови і цінує відкритість між партнерами.

Мені сподобалося, що тут показана різниця між токсичними стосунками з емоційними гойдалками та аб'юзом і здоровими, спокійними та екологічними відносинами.
Сподобалося, що Ліна та Рома працювали над своїми стосунками, так вони робили помилки, але враховували їх і виправляли.

Але головні герої, не єдиний плюс цієї книги. Тут є міцна дружба, яка пройшла через роки. Дружба, яка складається з підтримки, взаємних підколів, жартів і взаєморозуміння.

Також чудовий гумор і стиль написання. В один момент, я хіхікала, як дурненька, а в інший плакала й не могла зупинитися.
Живі діалоги, діалектизми, а ще атмосфера українського села, яка повертає тебе в дитинство і змушує сумувати за тією легкістю і безтурботністю, яка вже ніколи не повернеться.

Я не очікувала, що книга мене настільки зачепить і сколихне так багато спогадів. Це було навіть трохи терапевтично, кількість стікерів, цитат і підкреслень просто зашкалює. Я обов'язково повертатимусь до улюблених моментів і можливо, колись перечитаю книгу повністю❤️

5/5
Це просто неймовірно.
Книга дуже легко і швидко читається. І знову, я не розуміла, що тут відбувається і навіть вбивцю не відгадала, такий собі з мене детектив😂

Спочатку я думала, що цей роман схожий на "Я бачу вас цікавить пітьма", навіть ототожнювала Томаша з Харитоном😅 Аж смішно наскільки я помилялася. Ці романи абсолютно різні. Якщо в пітьмі навколо містики побудований весь сюжет, то тут вона скоріше для надання атмосфери історії, певної похмурості. До того ж, їй можна знайти цілком логічне пояснення, але як зазначає автор, все залежить від світосприйняття читача, особисто для мене це більше детективний трилер, аніж містичний.

Я була в шоці від розв'язки цієї історії, для мене це було дуже несподівано. Але, оглядаючись назад і згадуючи всі деталі, я розумію, що здогадатися можна було, підказки були, проте це не врятувало мене від потрясіння😅 Після того, я, напевно, ще хвилину сиділа, складала всі частинки пазла і дивувалася, наскільки то все логічно.

Окремо хочу зазначити, що тут є любовна лінія, навіть дві. Щоправда, одна була в минулому, навколо якої закручується сюжет, а інша в теперішньому, яка взагалі не несе ніякого змістовного навантаження. Я думаю, від неї взагалі можна було б відмовитися і сюжет від того аж ніяк не постраждав би.

Тепер хочеться знайти щось схоже, коли трохи відійду від цієї книги🤣

Дуже тепла, комфортна і атмосферна історія. Про відносини батьків і дітей про перше кохання, втрату, дружбу і про Італію

Після маминої смерті, Ліна відправляється до Італії, де вперше знайомиться зі своїм батьком, дізнається трагічну історію кохання матері, заводить нових друзів і зустрічає перше кохання.

Мені було цікаво разом з Ліною дізнаватися минуле її матері і проживати всі радісні і сумні моменти. Хоча я вгадала майже всі сюжетні повороти, це анітрохи мене не засмутило і не зіпсувало вражень від книги.

Також дуже сподобалася історія кохання самої Ліни. Так, тут присутній любовний трикутник, який я терпіти не можу але, як не дивно, все було органічно, а головне швидко вирішилося. Головні герої хоч і підлітки, але вони чітко усвідомлюють свої почуття, не бояться їх висловлювати і вміють вирішувати проблеми ротом.

Мені дуже сподобалося спостерігати за їхніми стосунками, за переходом від друзів до закоханих, за їхніми пригодами. Виявляється, я обожнюю читати про перше кохання. Метелики в животі, невинні погляди, дотики, тримання за ручки, багато розмов, щирості, довіри і підтримки.
Звісно без непорозумінь не обійшлося, але вони швидко їх вирішили, а не витратили роки через свою гордість, чи невміння говорити

А ще тут прекрасні взаємини батька і доньки, в деяких моментах я мало не розплакалася від такої безумовної любові. Говард — чудова людина і дуже шкода, що його історія кохання не мала щасливого завершення.

Крім того, в книзі передана неймовірна атмосфера. Мені захотілося поїхати в Італію, погуляти вуличками, побачити всі ті визначні пам'ятки і краєвиди, які згадувалися, спробувати справжню італійську піцу і насолодитися джелато.

Загалом мені дуже сподобалося, хоча я й трохи перенервувала, коли намилився любовний трикутник😂, але воно того вартувало. Хочеться через деякий час перечитати і знову зануритися в цю історію.

7/10
Першу половину книги, я дивувалася чому і навіщо я взагалі це читаю.

Вона інфантильна німфоманка, розбещена, недалека, прямолінійна, без гальм, дівчина, яка взагалі не думає про наслідки своїх дій

Він - грубий і зарозумілий мудак, з повною відсутністю моралі та емпатії, не здатен на почуття.

Їхні стосунки - це повний треш, я не розуміла, як така ненависть і неприязнь могла перерорости в кохання. Відсутність елементарної поваги один до одного, дивні і абсурдні вчинки, мізогінія, небажання чути один одного і якось вкладатися в свій шлюб

Про сцени 18+ я взагалі мовчу, то такий крінж, але оскільки я була готова до цього, то не сприймала їх серйозно, подеколи, вони викликали сміх.

В цілому першу половину книги я читала з відразою на обличчі і з думкою, коли це все закінчиться. Єдине, що подобалося, це листування Ромео з друзями, та їхні підтрунювання.

Але потім, сталося щось неймовірне і мені стало подобатися. Враження, ніби першу і другу частину книги писали різні люди (хоча можливо, так і є, авторок то 2)

Герої почали розкриватися один одному, ділитися своїми травмами, своїм минулим, почали довіряти один одному, і зважати на почуття один одного. Турбота, довіра, вразливість, взаємна повага, компроміси, бажання зробити щасливим один одного. Все як я люблю. Безрозсудні вчинки також були, але, принаймні, для них були причини.
І тут, я не зогляділася, як не змогла відірватися від цієї історії, сміялася над жартами, хвилювалася за їхні стосунки і не хотіла, щоб це закінчувалося.

Тому вкінці мої враження коливалися від: "що це було" до " дайте ще". І тепер я розумію, що хочу прочитати і 2 і 3 частину, готова навіть заплатити 750 грн за кожну.