Від очікувань до реальності:
Хм, знайома назва.
Точно! Це ж є такий серіал!
Оце, мабуть, крутезна книга🤩
⬇️
А це що?
Рекомендація?
Надихнула Кінга на роботу!
Ну це точно треба читати, однозначно.
⬇️
Хм, дивний сюжет.
Герої якісь причмелені.
Скільки можна розмовляти?
⬇️
Що за доктор?
Що за будинок? Навіщо вони тут?
А буде якась історія про персонажів?
Знов говорять. Скільки можна.
⬇️
Ага, тут, мабуть, має бути страшно.
Мені не страшно. А тут, мабуть, повинно бути моторошно. А мені однаково.
⬇️
Мда. Певно, треба бути достобіса геніальним і без того письменником, щоб надихнутись такою книгою.
Коли там уже кінець?
А Кінг точно це читав?
А це точно ця книга в основі серіалу?
Що я прочитала?
І для чого?🤦♀️
Про що? Про привидів, що живуть у нашій голові та проєктуються на зовні
Заплутано? Спробую пояснити. Науковець вирішив дослідити потойбічне, для чого вийнявняв на літо будинок, що мав недобру славу. Запросив він для дослідження двох, зовсім різних, дівчат, що раніше виявляли специфічні здібності, представника господарів - досить розбитного молодика, а потім ще двоє шиваків причвалало
І будинок почав показувати фокуси, хоча сприймали їх не усі. Але багатьом стало непереливки. А будинку? А ось йому - як з гуся вода) Тому висновок - не думайте багато і не беріть дурного в голову)
"Сама ж садиба, сповнена безумства, стояла самотиною поміж пагорбів, ховаючи в середині пітьму; будинок простояв вісімдесят років і міг би простояти ще вісімдесят".
Класика горору, написана авторкою, ґрунтуючись на власних переживаннях. Уявляю, якою могли зробити екранізацію! А вона є.
Дім на пагорбі - величезний, химерний, моторошний будинок, дивно спроектований, із заплутаним лабіринтом кімнат і коридорів, з максимально непривабливим і незручним інтер'єром. Пронизаний непроглядною темрявою, що оселилась по його закутках й прагне поглинути все до останку. Огорнутий лякаючою всеохопною тишею, що зводить з розуму…
Він геть самотній вдалині від цивілізації, в оточенні лише лісів і пагорбів. Самотній, але могутній й терплячий. Будинок зустрічає своїх гостей, строгий й непривітний, і якщо ті не дременули геть, щойно уздрівши його, радо приймає прибулих в свої обійми, водночас міцно стискаючи мертвою хваткою. Він заколисує удаваним спокоєм, присипляє увагу, терпляче вичікує нагоди, а тоді в найменш очікуваний момент - атакує, граючись зі своїми жертвами, відступаючи й знову нападаючи, змушуючи сумніватись де правда, а де лиш витівки уяви.
Знають про це, чи ні, але щойно переступивши поріг, візитери потрапляють у пастку, з якою вибратись колишніми їм уже не судилось. Але чим є Дім на пагорбі? Злом самим по собі? Чи населений він лихими привидами? Чи, можливо, він лише випускає на волю внутрішніх демонів своїх гостей, випробовуючи на міцність їх дух, віру і здоровий глузд? Хто переможе, зрештою, у цьому протистоянні? Відомо лиш одне: що б не трапилось, садиба, сповнена безумства, і далі стоятиме самотою посеред пагорбів, ховаючи всередині пітьму…
Неперевершена гнітюча атмосфера маєтку, постійне нагнітання напруги, чергування моторошних епізодів з підкреслено безтурботними й спокійними, непередбачуваний розвиток подій, харизматичні неоднозначні персонажі з власними причудами і пороками, некваплива манера оповіді - усе це робить "Привидів Дому на пагорбі" відмінною книгою жахів, чудовим зразком готичної прози. Вона вправно збурила уяву й змусила пошкодувати, що читала її ввечері перед сном. Пізня година, за вікном туман, темрява і завивання вітру... Довелось навіть кішку притягнути у ліжко, щоб не товклась у сусідній кімнаті 😣. Деякі горори лякають стрімким розвитком подій, жахливими монстрами, кривавими жорстокими сценами, але отакі повільні, з акцентом передусім на психологічній складовій, лякають самою своєю атмосферою аж ніяк не менше.
P.S.: на книгу звернула увагу через переглянутий раніше однойменний серіал Netflix. Як це часто буває, у книги й серіалу, знятого за її мотивами, в плані сюжету спільного не багато. Зате атмосферу передано неперевершено. "The Haunting of Hill House" є одним з найкращих горор-серіалів, що мені довелось бачити.
