Тут, як кажуть, очікування були завищеними, хоча історія непогана.
Я спочатку розчарувалась, коли до кінця залишилось сторінок 10 і я думала, що таким недолугим буде кінець, але потім все перекрутилось з ніг на голову... і відчуття все одно залишились змішаними.
Таке враження, що автор дуже хотів шокувати нас останніми сторінками, але до такого фіналу, як на мене, нічого не вело. Розв’язка взялась нізвідки, ніби її вигадали, коли історію вже завершили, але тут раптом прийшла в голову ще одна ідея, а переписувати щось в сюжеті під неї не було часу чи бажання.
Події починають розвиватись десь із 70 сторінки і все йде класно, напруга зростає, коло підозрюваних велике - кидаєшся від одного до іншого, ще і вилазять зачіпки-обманки, які плутають. Тут трохи містики, там загадка психлікарні, стільки всього цікавого. А в кінці розкривається не все.
Лінію з найкращим другом гг додано незрозуміло нащо, бо він так нічим і не допоміг.
Сама гг якась тупенька, бо стільки зачіпок приховувати від поліції, того що ”я все сама маю з’ясувати”... Камон, там люди, ймовірно, помирають, може б ти в детектива погралась не за таких умов?
Те, що вона зробила бізнес на трагедії двічі (!!!) якось не додає їй балів для співпереживання.
Коротше, я щось аж розізлилась з того завершення) хоча до кінцівки мені книга в цілому заходила.
📍”Так, хлопці можуть розбити серце та зрадити, але не так гірко і болісно, як на це здатні дівчата”