Уявний друг

"Проковтни свій страх, інакше страх проковтне тебе".

🗝️Семирічний Крістофер разом з матір'ю переїжджають у невеличке містечко Мілл-Ґроув. Вони втікають від минулого і розпочинають життя з чистої сторінки.
Та одного дня Крістофер іде у ліс і зникає для усього світу на шість днів, а повертається вже зовсім іншою людиною. Тепер у нього є особлива місія - щоб спинити найстрашніше зло, він мусить до Різдва побудувати хатку на дереві.
Та чи до снаги маленькому хлопчику врятувати всіх тих, кого він любить?

🗝️Цей товстунчик у майже 1000 сторінок дався мені нелегко.

Автор повільно вводить нас у будинки жителів маленького містечка та один за одним витягує огидні скелети з їхніх шаф. Тоді ти просто задихаєшся, а на душі з'являється важкий тягар, який тисне тобі на груди і ти відкладаєш книгу, щоб зробити ковток повітря.
Ти відчуваєш біль і страх кожного, хто на людях посміхається, а коли ніхто не бачить гірко плаче. Боже, в мене було враження,що ця книга - суцільний згусток найчорнішої тьми! Тут є все: насилля у сім'ї, психічні захворювання, булінг, подружня зрада, домагання, алкогольна залежність, душевний біль від втрати близьких. А ще є найтемніші спогади, які гадюками заповзають у серце і змушують бути жорстоким до власних дітей.

Страхи мешканців знаходять втілення у їхніх найжахливіших кошмарах, а кошмари стають реальністю. Межа між реальним світом і уявним стирається, і подекуди ти не розумієш, в якому з двох світів знаходишся.

Що ж станеться, коли людей накриє потужна хвиля люті та ненависті?

🗝️Це глибокий, філософський твір про боротьбу з найтемнішим злом, яке вміє добре маскуватися. І попри весь жах, все ж таки це життєствердна книга. Вона про безмежну любов, віру у власні сили та світло, яке є всередині кожного з нас. Треба лише вчасно розплющити очі та прислухатись до свого серця.

📌"Рай і пекло - це не напрямки. Це рішення".

Через цю книгу я не могла спокійно спати!
Усі мають страхи, а особливо діти. Намоторошніша книга з того, що я читала за останній час. В напрузі тримає все: таємний ліс, дикі олені, тихий голос, що промовляє нізвідки.
Крістофер чутливий та травмований хлопчик, що намагається виправдати сподівання мами в навчанні, в стосунках з іншими дітьми. Проте одного разу він зникає і повертається геть іншим.

В романі яскраво описуються гріхи та спокуси дорослих, які вони ретельно приховують від своїх дітей. Автор порушує теми довіри між батьками та дітьми, взаєморозуміння в родинах.

Рекомендую!

Уявний друг — це роман, який тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Це моє перше знайомство з Чбоскі, і найближчим часом я точно прочитаю ще Привіт, це Чарлі..., щоб остаточно впевнитися в майстерності автора. А також Біблію, адже саме після цієї книги я зрозуміла, як багато алюзій на неї містять не лише цей роман, а й більшість книжок.

Мені дуже сподобалося, що книга складається з розділів про різних персонажів, і кожен розділ написаний так, що відповідає віку та життєвому досвіду героя. Тут 7-річні хлопчики залишаються довірливими, наївними дітьми. Згадаю хоча б одну ситуацію, коли Особливий Ед розповідає полісмену, що його тато має сканер, щоб знати, де стоять поліційні радари. А Мері-Кетрін свято вірить у те, що думати — те саме, що робити.

Автор майстерно тримає в напрузі навіть через текст. Тут можуть бути сторінки з одним-єдиним словом, підкреслення окремих слів, які спонукають шукати в них прихований сенс, і багато іншого.

Під кінець я наче сама почала чути чийсь шепіт, запевняла ChatGPT, що тут щось не так і мені потрібна його допомога, щоб розібратися. Почувалася трохи божевільною. Зараз точно допишу цей відгук і піду читати інші рецензії чи дивитися відео про цю книгу. Дуже сподіваюся, що вони є.

Уявного друга абсолютно точно треба читати з кимось, щоб мати змогу обговорити.

Незважаючи на обсяг книги, моя швидкість читання була в півтора раза більшою, ніж зазвичай. Роман легко читається, хоча іноді потрібно зупинитися й задуматися: Що це щойно було?

Остання сторінка залишає після себе кілька запитань. Думаю, кожен може трактувати фінал по-своєму.

Однозначно, 10/10.