Гарпер Л. Вудз

Дивна вийшла трохи історія. Темна й похмура. Місцями не дуже приємна. З самого початку книга захоплює, та в кінці залишає по собі трохи дивний післясмак.

На мою думку, ця історія ідеально підходить для читання на хелловін. Книга пропитана темною, готичною атмосферою. Відьомська академія, що оточена лісом, де мешкають небезпечні створіння. А її директор - небезпечне стародавнє створіння.

Сюжет крутиться навколо дівчини Віллов, яка заради помсти Ковену, за смерть тітки, вирушає в академію для відьом. Головна героїня в нас зелена відьма, яка володіє силою природи, але вона має одну таємницю. Директором академії є Аларік Ґрейсон Торн, небезпечний та не підкоряється Ковенну. Він не людина, а ще він має клики. Чи вдасться Віллов відомстити? Хто такий Ґрей? Та що тут взагалі коїться?

Мені дуже сподобалась ця історія. Гарно передана оця темна атмосфера. А тематика відьом та кровопивць прям в саме серце. Сюжет розвивається доволі швидко. Книга зосереджена на Віллов та пошуку певного артефакту, а також на зближенні дівчини та Ґреєм. Я переживала, що тут буде дуже багато сексуальних сцен, проте історія не надто гаряча (що для мене плюс, проте не знаю, що буде в 2 і 3 книзі). Кінцівка книги мені сподобалась, та навіть місцями здивувала.

Віллов приємна і класна головна героїня. Дівчина мені дуже сподобалась. Вона вправна відьма, яка має характер і може не лише словом, але й силою себе захистити. Розвитком її стосунків з Ґреєм цікавий, від ворогів вони стають вимушеними союзниками, а далі..вже таємниця. В цій історії існує 8 видів відьом і 15 домів які представляють їх. Віллов не проста відьма, вона з роду Мадізза, який всі вважали втраченим.

Торн дуже харизматичний і такий, самовпевнений і високомірний чоловік. Він існує ще з часів виникнення першої відьми. Спочатку думаєш, що він як і решта суден просто служить відьмам. Проте згодом розумієш, що він не такий простий і має свої плани, як і на Ковен, так і відьом. Зустрівши Віллов, Торн розуміє, що його манить до неї і він не дозволить іншим торкатися її. Чи це доля, що вони зустрілись?

Книга чудова ззовні та цікава всередині. З нетерпінням чекаю продовження.

Не фанатка даного жанру, попала книга до мене випадково, отож це ПЕРША книга, а такому дусі (зазвичай читаю детективи, трилери та горори). Якщо чесно 5/10 це я навіть натягнула за гарний зріз 🥴.
З «+»
- дуже крута задумка сюжету і атмосфери які повинні були бути, мені нагадало Сабріну та серіали про закриті школи. (Але це було відчутно тільки на перших сторінках 😔)
- маленькі глави що швидко читаються
- немає розтягнутості
На жаль це все
З «-»
- головна героїня яка, як нам наголошують повинна бути дуже сильною, постійно при смерті і її рятує «той кого вона ненавидить».
- головний герой що хоче постійно її розкласти на столі, при любій думці та погляді на неї.
- нерозкриті персонажі. Можливо суть і полягала в тому щоб зосередитись на головних героях, але і з ними не дуже вийшло, бо нам давали тільки їх думки про те як вони хочуть один одного 😐.
- половину подій чи днів у школі взагалі якось пропустили, нібито сюжетні дири. З самого початку було цікаво читати, думала: така шкільна, відьомська атмосфера, але ні, про школу там тільки пару описів будівлі і декілька людей. Якось сюжет зовсім не прописаний, супер що він не розтягується, але вся атмосфера пропала зовсім.
- головна героїня в якої була ціль, яку вона щось проігнорувала, а потім говорила що щось не все за планом. Також було не зрозуміло чому вона не хотіла задуматися що щось не так в її плані (якщо будете читати — зрозумієте).

Це могла бути дуже крута книга з цікавим світоустроєм та готичною атмосферою, але…
Є ще багато АЛЕ в цій книжці, тут якось всі події скоротили максимально, і якщо в другій книзі будуть показані тільки відношення між гг і мгг то я не здивуюся.

Такі неоднозначні почуття в мене після прочитання, мені спочатку і сподобалося, тому що я люблю все про відьом і вампірів, а потім в кінці було щось незрозуміле. Ну давайте по порядку.

Головна героїня в нас відьма, вона там якась остання і дуже важлива відьма, яку забирають в університет, чесно кажучи, не розумію навіщо, тому що навчання нам не розкрили. Головний герой — директор цього закладу. Як завжди йому мільйон років, він западає на нашу героїню, чи то вона на нього і починається. Ну ладно, хімія мені сподобалася. Прям дуже. Закриваю очі на те, що від ненависті до хімії пройшло дві години😂(це я образно)

Але все настільки було заплутано, і світоустрій нормально не розкрили, і другорядних героїв також. Мені не було нудно, мені було більш не зрозуміло, іноді події перескакували, що я просто не встигала за ними. Авторка кудись поспішала завжди, таке відчуття в мене.

В якийсь момент я просто зосередилась на любовній лінії і все, але в кінці і там все пішло кудись не в ту сторону. Зібрали всіх кого можна було, закінчилася частина на самому цікавому. Але хочу я читати далі? Ні😥 А хотіла, поки не дійшла приблизно до сторінки 250. Сумно, але вже як є. На цьому ця історія для мене завершилася.

«Ковен» — це темне фентезі, яке з перших сторінок обволікає атмосферою забороненої магії, інтриг і жаги до свободи. Гарпер Л. Вудз створила світ, де кожна істота має свою ціну, кожен вибір — наслідки, а кожна пристрасть — насичений відтінок небезпеки.

Головна героїня — Віллов — яскравий приклад сильної героїні. Вона не боїться кинути виклик системі, бореться за свою ідентичність і водночас вчиться довіряти, любити, відкривати в собі те, що довго приховувала. Її шлях — не просто магічна трансформація, а також психологічний розвиток. У ній поєднуються вразливість, гнів, пристрасть і твердість, що викликає захоплення.

Головний герой — Ґрей — таємничий, владний і привабливо небезпечний (присвята до книги: тим, кому до душі лиходії🤭). Його взаємодія із Віллов — це гра на межі між довірою та маніпуляцією, між напругою та пристрастю. Між ними пульсувала така хімія, що іноді хотілося закрити книгу, глибоко вдихнути — і все одно негайно читати далі. Пікантні сцени трішки дикі і навіть динамічні. Вони не лише підсилювали напругу між персонажами, а й працювали як сюжетний інструмент, який оголював справжні мотиви героїв та підсилював емоційний зв'язок. 

Сюжет розвивався доволі стрімко на початку та в кінці книги (середина була повільнішою, але тільки через специфіку самого сюжету). Тут є все: змови, родові таємниці, древня магія, боротьба за владу і свободу. Але найголовніше — це внутрішній конфлікт героїв, боротьба між бажанням і обов’язком, між старими правилами і новим «я».

Світобудова заслуговує окремої згадки. Авторка створила темний, доволі складний світ (фінал є тому підтвердженням), у якому магія не лише декоративна, а структурна частина суспільства. Вона живе в крові, у правилах, у тінях, і має свою ціну. 
Гарпер Л. Вудз майстерно працює з темами ідентичності, влади, жіночої сили й вибору. Її герої — живі, зі справжніми емоціями, страхами та вадами. Особливо мені сподобалося останнє — це робило персонажів реалістичнішими.
~
«Ковен» — це книга, яка зачаровує і не відпускає. Ідеальний вибір для тих, хто любить магію, пристрасть і глибину в одній історії👌