Я безмежно полюбила цю книгу. "Паперова принцеса" від Ерін Ватт — це саме той роман, який викликає емоції на кожній сторінці. Елла — справжня знахідка. Сильна, прямолінійна, з іскрою всередині, яка не згасає попри все лайно, яке їй доводиться терпіти. Її відповіді на підлі нападки однолітків — це щось неймовірне. Я ловила себе на тому, що щиро посміхаюся, читаючи, як вона ставить їх на місце. Це було не просто задоволення — це була гордість.
За сюжетом, Елла — сирота, яка підробляє фальшиві дозволи, аби заробити собі на життя. Але її знаходить багатий опікун — друг її покійного батька, і раптово вона опиняється в розкішному світі, де живе сім’я Роялів. П’ятеро братів — красені, небезпечні, жорстокі, замкнені у своїх драмах. А особливо Рід Роял, який стає для Елли викликом і… кимось набагато більшим. Та ця розкішна реальність не така красива, як здається — за блиском криється зрада, біль, ненависть, і щоденна боротьба за місце під сонцем.
Історія нагадала мені трилогію "Ігри спадкоємців" — така ж атмосфера напруги, інтриг, несподіваних поворотів і тієї небезпеки, яку відчуваєш майже фізично. Але "Паперова принцеса" по-своєму ще ближча до серця. Бо Елла — не спадкоємиця, а дівчина, яка виживала. І кожен її крок серед золота, лицемірства й небезпечної пристрасті — це виклик системі.
Фінал… Боже, цей фінал! Він мене буквально розчавив. Біль, шок і повна емоційна спустошеність. Мені терміново потрібна друга частина, щоби переконатися, що з Еллою все буде добре. Що серце, яке вона так обережно відкривала, не буде розбите назавжди.
Ця історія змусила мене відчути. І за це я її дуже люблю.