Ця історія точно увійшла в список моїх улюблених, адже поєднала все те, що мене цікавить: проблеми колоніалізму, атмосферу дарк академії, філологічну тематику.

Попри обсяг, книжка дуже легко читається, сюжет розвивається рівномірно, немає часу на те, щоб занудьгувати.

Авторці, на мою думку, вдалось збалансувати взаємодію та розкриття персонажів, просування сюжету та опис всесвіту. Ще з приємного було те, що хоч я не люблю фентезі, воно не дуже змінювало світ, скоріше метафорично показувало вплив імперії на колонії. Тож якщо фентезі не ваш жанр, в цьому творі воно не буде надокучати.

Це перша книжка авторки, яку я прочитала, і мені цікаво познайомитись з іншими історіями.

Замовила цю книжку випадково, в пару до тієї, яку досі не прочитала, але зовсім не пожалкувала. Єндровський занурює в атмосферу Польщі 1980-тих, про яку я знала тільки з фільму "Операція Гіацинт", і в яку цікаво було зануритись знову, побачити, як вона перегукується зі спогадами про радянську окупацію України.

Якщо вам потрібно щось на межі, з відчуттям, що залізна рука імперії от-от розтиснеться від знесили, надією на краще, болем і відчаєм, то це саме така книга. А також якщо ви любите троп з прихованим коханням, таємними зустрічами і тд, то цей твір теж для вас.

Брала цю книгу на читацький клуб, думаючи, що варто додати різноманіття, оскільки майже не читаю трилери або детективи, і не помилилась.
Сюжет захопив від початку і з часом тільки більше й більше закручувався, шокуючи та тримаючи в напрузі. Попри те, що я була в Києві всього кілька разів, легко було уявити більшість локацій, що посилювало залученість у події.

Головний герой я не співчувала, а тому всі пригоди, у які він потрапляв, з одного боку викликали тривогу, а з іншого хотілося до останнього, щоб він отримав те, на що заслуговує.

Це була моя «книга для легкого читання», а виявилось історією, через яку я не могла заснути ще кілька годин, обдумуючи події.
Рада, що зараз ЛГБТ-література стає популярною і доступною для придбання, в підлітковому віці мені цього дуже бракувало. Якоюсь мірою книга нагадала твори Кристофера Ішервуда.
Хотілось би бачити більше перекладів Філіппа Бессона та ознайомитися з його творчістю глибше.

Ця книга перевершила мої очікування. Попри те, що у мене був певний досвід взаємодії з Кримом, я дуже мало що про нього знала на момент прочитання, і окрім іншого, більша частина інформації була в моєму інфопросторі брехливою та пропагандистською.

Ця книга відкрила мені очі на справжній Крим, і водночас поселила біль за тим, скільки ми втратили вже незворотньо.

Завдяки таким творам намагаюсь віднайти свою ідентичність, як і головна героїня, а також ніби проживаю події, які пройшли повз мене, при цьому змінивши мою країну.

На мою думку, це обовʼязкова книга для прочитання у старших класах, але також раджу по максимуму прочитати всім і кожному, ця історія беззаперечно знайде місце у вашому серці, пробудить у вас бажання поцікавитися історією та культурою Криму та його корінних народів та визначитись із своєю позицією.