Не закидайте мене тапками, але моя думка, що частина найслабша від попередніх двох. Я не кажу, що вона погана і моментами у мене зупинялось серденько від подій та були сльози чи мурахи по тілу.

Не сподобався мені переклад, точніше сленг, який використовувся моментами, від деяких слів хотілося кинути книгу, але це надто дорого 😅

Щоб не висвітлювати спойлери, мені сподобалось дізнаватись нове про їхній континент і те що навколо них, специфіку та жителів кожної місцевості. Дуже сподобалась мені Андарна і в певних подіях мені було дуже її шкода і я розумію як вона почувалась.. що правда її вчинок дуже мене вивів із себе 🙈 хотілося б більше акценту на ній і розкриття деталей.. щоденники, дослідження це було дуже цікаво, але не вистачало мені того запалу, інтриг, напружених моментів як і перших двох книгах🙄

Моментами було надто солодко. Мені більше імпонував образ серйозного, брутального чоловіка, чим солодкого котика Ксейдена. Хоча моментами це було мило і напевно кожна з нас жадає такого ставлення, як його до Ві. Але мені не подобалась його не впевненість і що іноді він просто хотів здатись, а не продовжувати боротись.

Надто багато болісних емоцій в кінці, а від фіналу більше питань чим відповідей. Останні 100 сторінок пішли як у суху землю, багато деталей, живописні битви і велика прогалина в кінці

Хто не любить читати книги від третьої особи, майте на увазі, це книга так і написана. Спочатку мені «муляло» око, потім привикла.

Досить легка і не погана історія, тут у нас троп фальшивих стосунків, чимало палких моментів, але не вистачало мені запалу між героями, яскравішої іскорки, не вистачало інтриг. Герої якісь поверхневі, не розкриті повністю.

Надто якось все просто в кінці вирішилось і легко розвʼязалось🙄
Простими словами - примітивний, короткий, простий романчик

Я кайфую від хімії, що між головними героями. Це таке чисте і прекрасне кохання, що зародилось ще в дитинстві і як заборонений плід, якого хочеться ще більше😏
Книга насичена зеленими прапорцями: тут ви не знайдете абʼюзу, маніпуляцій і інших червоних прапорців, Дев лапочка і він дуже гарячий😈

Комусь мало було спорту у книзі, але мені сподобалось, що у книзі не дуже розписано деталі щодо перегон, а акцент робився на головних героях, їхніх почуттях та думках і стосунках.
У книзі піднімається питання власного «я» і що не потрібно мовчати чи терпіти та відстоювати думку, чи позицію.

Трішки гумору, трішки пікантних моментів.
Але історія мене не надто зачепила, за це і зняла бал.
Надто легко розвʼязались проблеми у Дева, як за помахом чарівної палички. І трішки затягнута історія, багато моментів не розкрито.

Трішки хаотична історія. Стільки секретів
Але я б точно не назвала б цю книгу найгіршою чи найслабшою Гувер. Але були моменти в книзі де вона мені подобалась менше, а десь подобалась більше
Перша половина йшла мені важко, а от на кульмінаційному моменті, де Меріт зірвалась.. Не буду спойлерити, але це було не погано і читалось як у суху землю.
Але, як на мене, книга здається не яскраво насичена емоційно, тому навіть після кульмінації дуже швидко «попустило» і якось Гувер дуже скомкала наслідки.

Мені дуже сумно за Меріт, за те що вона пережила і як почувалася. Я б такого нікому не побажала. Але розумію, що багато дітей страждають від хейту чи не рівноправʼя у сімʼї між братами/сестрами, як вона почувалась чужою чи невидимкою вдома, чи в школі. А рідні чи друзі цього не помічають, що є великою помилкою з їх сторони.

Дуже мені сподобався Саґан. Він здавався мені дуже розумним і не простим хлопчиною. І насправді він такий і є. І його історія теж дуже вартує уваги.

Книга насичена інтригами та таємницями, та може бути навіть тяжкою якщо описані вище проблеми для вас знайомі і надто сприймаєте все до серця. Але чогось мені все ж не вистачало: яскравіших емоцій, качель та розборок, більше деталей та виразніше висвітлення проблем.. не знаю 🤷🏻‍♀️

Була би не погана історія якби було хоч трішки менше хтивості і розпусти. Вже на 20й сторінці можна стикнутись з тим як хтось когось хоче і тд
Я три розділи пропустила, бо розписувалось детально як Дарлінґ кожному робила «відсос» зі всіма деталями
Ну нахіба таке. Це було гидко

Мені сподобалась ідея написання кожного розділу від іншого персонажа. Трішки хаотично, але так можемо побачити бачення та ставлення кожного персонажа

До чортиків бісить Дарлінґ, наче вона пуп землі і як хлопці до неї ставились, наче в неї золота (самі зрозуміли що) і наче крім неї більше нікого немає. Да, всі 4 придурки за нею бігали і хотіли

Мені була цікава історія Темного, напевно це мене і тримало, бо тричі налаштовувалась книгу кинути через величезну наявність порн¥хи