Завдяки цій книзі моя десятирічна дитина захопилася читанням!!! Настільки захопилася, що цю, першу книгу придбали восени, а трішки більше, ніж пів року вже замовила книги четвертого циклу. Тепер у нас ціла поличка "Котів-вояків" з 18 книг + 4 скоро приїдуть.

Знаю, що багатьом саме ця книга від Голлі Джексон після "Посібника..." не зайшла, тож своє знайомство з творчістю авторки почала з "Виживуть п'ятеро". А трилогія вже чекає на поличці😍

📖Сюжет дуже кінематографічний. Уже з анотації зрозуміло, що компанія застрягла в кемпері десь посеред безлюдної дороги. І там вони пробудуть цілу ніч, а назовні є злочинець. І хтось помре — це й з назви зрозуміло😉 Фільм дивитися було б цікаво, сюжет тримає в напрузі.
Так, деякі герої дратували, багато нелогічних дій. Але мало хто з нас діє логічно в стресових ситуаціях. А тут ще й діти 18-20 років. Місцями було нуднувато, але читається дуже швидко. Фінал чудовий!

Хочеться відзначити красиве оформлення книги й чудовий переклад, хоча траплялися смішні фрази типу "обличчя тріснуло надвоє"🤣

📌Висновок: цікаво, атмосферно, із зануренням в психологічний стан героїв. У кінці я примудрилася поплакати 😌

От що трапляється, коли до влади приходять фанатики. І чого дивуватися, якщо зараз існує все те саме (той же Афганістан кілька років тому). Недарма антиутопії називають "плачем Кассандри".

📖Сюжет. Початок не зовсім зрозумілий. Єдине відомо точно: у цьому альтернативному жахливому світі становище жінки плачевне: кожна грає свою роль у суспільстві, їх навіть "маркують" кольором одягу. Десь ще є колонії для Не-жінок. Навіть неясно, який проміжок часу. Спочатку думала, що кінець ХІХ-початок ХХ століття, а коли героїня згадувала про минулі часи, приходить усвідомлення, що це 1980-90-ті 😲 У людей є автівки, комп'ютери й т.п. Що ж сталося? Як людство до такого дійшло? Деградувало? І чому так багато слів зі Святого Письма? Авторка потихеньку привідкриває завісу. Новим світом правлять чоловіки. Повністю. Жінок же вони "звільнили від мук": заборонили працювати, навчатися, кожна виконує свою роль. Не-Жінок взагалі спалюють разом зі сміттям 😳 Знаємо ми таких "асвабадітєлєй".
Періодично Служниця розповідає про минуле, а саме: перші дні після настання "нових часів". Це шокує, злить, ніби вивертає назовні. І змушує згадати тригерні моменти, які існують і нині: обвинувачення жертви, відстоювання репродуктивних прав у деяких країнах і подібне.

🙈Недоліки. У кожній антиутопії можна знайти недоліки описі вигаданого світу. Тут вони теж є. Особливо починає дратувати фінал: він якийсь безглуздий. Фредова, вона ж Служниця, явно накривається на неприємності. За кілька років жінка змирилася з новим життям, уже якось призвичаїлася, навчилася обходити деякі заборони, і тут тобі: на останніх сторінках пустилася берега. Такої тупості від неї не чекаєш.
Ще трішки збиває, що сучасність без попередження переривається уривками з минулого героїні. Але ж це її сповідь.

Висновок: для любителів жанру книга "зайде". Ще є однойменний серіал, кажуть, непоганий, тепер захотіла переглянути.

Убивство в п'яти діях

Для мене це друга книжка Алекса Майклідіса. Знаю, що багатьом не дуже до вподоби творчість автора через тяжіння до психології, але я в захваті. Оригінально, цікаво, глибоке занурення в психологічний стан героїв.

📖Сюжет. Початок ну дууже нудний. Я три дні читала перші сторінки. Наратор вибісив відразу: ще нічого не зрозуміло, але нас уже навантажують купою фактів, роздумів, перериваючи оповідь зайвими репліками на кшталт "Ой, на чому я зупинився?" чи "Ой, втратив думку" - страшне збивало й виводило з себе. Та потім не могла відірватися від виру подій, за півтора дня "проковтнула" книгу. Отож, оповідач — друг вбитої зірки, драматург на ім'я Елліот Чейз. І він же розповідає про трагедію на острові, а більше — про події, які до цього призвели. Розповідь складається з п'яти частин — п'яти дій, кожна з яких по-своєму розкриває страшну правду. Погляд на одні й ті ж події з різних ракурсів та з привідкриванням таємниць. Здається, що ти розумієш усе, але ні: все не так, справжні викриття попереду. Я це люблю😍

Цікавим авторським ходом було занурення читачів у закулісся: життя акторів театру й кіно, процес створення сценаріїв. І тяжіння до грецької міфології.

Трішки цитат:
📌"Що такого могло статися за якісь там кілька годин, запитаєте ви; що могло піти не так настільки, щоб усе закінчилося вбивством?"
📌"Я, можливо, дещо ввів вас в оману — то тут, то там"
📌"Я казав вам лише правду. От тільки не всю".

Порада: читати влітку, краще на пляжі☀️🌴

Не люблю зимовий відпочинок. А після "Одне за одним" - тим паче.
Це мій другий трилер від Рут Веа, і мені подобається.
Як на мене, схожість із "Санаторієм" тут лише в декораціях. А декорації вкрай чудові й моторошні водночас: безкрайні засніжені Альпи, снігові бурі, лавини, фешенебельні готелі.

📖Сюжет. Початок нуднуватий. Забагато персонажів, доводилося періодично повертатися до перших сторінок, щоб розібратися, хто є хто. Та поступово події прискорюються, непомітно захоплюєшся. Розповідь ведеться від двох героїнь: Ерін (працівниця готелю) та Ліз (акціонерка й колишня працівниця компанії "Снуп"). З приїздом на курорт керівників та співвласників "Снупу" історія й почалася. Потихеньку авторка нас знайомить з героями, їхніми посадами в компанії, стосунками. Аж тут з гір сходить лавина — і наші герої залишаються відрізані від цивілізації. Й один за одним гості починають зникати... Щодо головного злодія: я замислилася про цього персонажа, але потім відкинула цього претендента з думкою "Та ну, дурня якась". І почала підозрювати всіх🤣
Трилер ближче до кінця перетворюється в гру на виживання, але читати було цікаво. Кінцівка ж - філософська психологія з одвічним питанням: жертва чи злодій?

💊Недоліки були. Як і в багатьох трилерах, куди ж без тупих дій і відсутності логіки, а особливо за екстремальних умов.

⭐ окрема зірочка за прекрасне оформлення книги

❄️ читати взимку в теплій кімнаті
❄ заваріть запашний чай
❄ книга для відпочинку, коли хочеться читати, але лінь напружувати мозок