«Як полюбити павученя» — це не просто розважальна книга, а глибока й чуттєва історія, що має послання не лише для дітей, а й для дорослих. Чотири оповідання, сповнені філософських роздумів, тепла та краси, надихають по-іншому подивитися на світ.

Книга допомагає замислитися:
– Чому ми чогось боїмося? І як подолати цей страх?
– Скільки ще є незвіданих місць, що чекають на відкриття?
– Чи можемо ми подружитися з тими, хто зовсім не схожий на нас?
– Чи вистачить любові на всіх?

Особливо зворушила остання історія, у якій павученя Леле очікує на поповнення в родині. Разом із друзями вона вирушає у подорож, дізнається про малюків різних тварин, а бабуся допомагає їй усвідомити найголовніше:
«Любити когось і щоб тебе також любили — це дивовижно!»

Оповідання супроводжуються яскравими, деталізованими ілюстраціями, які хочеться розглядати знову й знову — це справжнє естетичне задоволення.

Ми з сином у захваті від цієї книги. Вона не лише розширила дитячий світогляд, а й змінила ставлення до павучків. Тепер син точно сприйматиме їх зовсім інакше — і вдома, і на вулиці. А ще ми б із радістю запитали у Леле: як радіти дрібницям і у всьому шукати позитив?

Так легко загубитися, якщо ти маленький, а місто велике. Пригоди маленького зайчика, який пішов купити для мами меду, щоб вона одужала, а натомість заблукав. Зворушлива та мила історія про турботу, дружбу та взаємодопомогу.

Лісові мешканці вже не бояться вовка, адже він має суперові труси. Але антивовча бригада має інше завдання...
Хтось хоче завадити лісовому фосажу...
Невже перегони не відбудуться?
Хто розмалював всі плакати?
Вовк береться до справи.
Захопливі пригоди, кумедні герої і звісно ж труси, куди без них.

Вовки найчастіше асоціюються у нас з негативними героями книг і хтось мав розвіяти цей стереотип))

Син, останнім часом, починає ричати, якщо йому щось не подобається або його сварять і нам доводиться шукати варіанти, як вгамувати цього маленького вовка.

В книзі "Вовк у трусах" лісові звірі теж шукали способи як приборкати вовка, навіть створили антивовчу бригаду. Хоча насправді, вовку не вистачало однієї маленької деталі... Самих звичайнісіньких ТРУСІВ. І от він вже не злий зубчастий звір, а добрий і усміхнений. Але лісовим мешканцям точно не варто розслаблятися...

Цікавий сюжет, гумор, нетипові ілюстрації та величезна інтрига, ідеальна комбінація для книги, чи не так?

Ми ще на шляху до відповідального споживання речей. Зараз мені цікавіше купувати книги, ніж робити якісь необдумані покупки. Сину теж пропонуємо якусь альтернативу, коли він хоче чергову машинку чи трансформера, яких вдома вже багато.

Книга "Про Кашалота, якому все збирати охота" вчить не шукати щастя в матеріальних речах, не накопичувати їх, а цінувати тих хто поруч.

Іноді, те що не приносить нам радості, може стати корисним для когось іншого, тому ми не викидаємо іграшки або одяг, а віддаємо туди, де ці речі матимуть друге життя.

Вже майже рік серія книг Рейчел Брайт є однією з улюблених в сина, вони не тільки цікаві та яскраво проілюстровані, кожна з них має на меті навчити дитину чомусь хорошому.