Це в нас друга частина із серії «Народ повітря», і мені вона трішки слабша була за попередню🙈

На початку книги мене вразила сила і кмітливість Джуд. Видно, що за роки життя у світі фейрі вона добре вивчила їх закони і звичаї, і це їй неабияк стало в нагоді. Проте з часом влада трохи вдарила їй в голову, і вона стала брати на себе забагато. Так, вона не могла довіряти всім, але були випадки, які варто було обговорити з тим же Карданом, як Верховним королем, а Джуд змовчала🫢

Кардан же, як я і підозрювала, розкрив всім свій потенціал. Він у нас не просто алкаш, а все-таки має здібності😏 Але через оповідь від лиця Джуд мені це було трішки притягнутим, не завадило б почитати від його лиця.

Романтична лінія тут тримає в напрузі, звісно. Вона тут не головна, але постійно на фоні, і хочеться побачити більше🌚

З приводу зрадників - все виявилось так, як я і думала, це не здивувало, але сам фінал був шокуючим, хоча і цілком виправданим🫢

Сподіваюсь, що третя частина не підведе❤️

Атмосферна історія в стилі дарк академія із забороненими стосунками, готичним сетінгом і трішки паранормальними явищами.

Стосунки Корвіни і Вада були добре прописані, як на мене, вони чудово доповнюють один одного🌚

Трішки мені не вистачило розвитку сюжетної лінії таємниць і зникнень, все-таки увага була більше на романтичній лінії.

В цілому, книга мені сподобалась, але мені не вистачило відповідей на деякі питання, особливо, після останньої сцени.

Ну шо я можу сказати)) Мені сподобалось💕

Це дуже спайсі книга, але, окрім того, є досить непоганий сюжет. Зазвичай, коли маємо гг хокеїста, то історія так чи інакше крутиться навколо цього, а тут хокей був десь на задньому плані, хоча Нейт - капітан команди, а на сцені майже весь час було фігурне катання, що мені дуже зайшло) Це такий красивий вид спорту😻 І читати було справді цікаво, єдине, що мені важко повірити у те, що тренування Стес з Нейтом давало їй якийсь результат, бо ж більшу частину вона просто вчила його основам. Як час на льоду з партнером — класно, але все ж таки не дуже ефективно, напевно, як підготовка до національних змагань

Нейт - 💚 Він не супер ідеальний, але в той же час він дуже старається заради комфорту і щастя Анастейши, а це так мило 🥰 Плюс його жертви заради добробуту команди - 💔

Великий плюс за те, що головна героїня топить за терапію і пропрацьовує свої загони з терапевтом. У професійному спорті це дуже важливо.

Аарон — мудак. Мені сподобався переклад в книзі, де його Нейт називає Лайнюком)) Беру собі в лексикон🤭 Але те, як він ставився до Стесі, постійно її принижував і газлайтив…

З іншого боку, Генрі - 💚💚💚 Він такий булочка! Чекаю третю книгу про нього, але боже, як він мені сподобався)

Загалом уся команда хокеїстів у нас тут просто 🔥🔥🔥

Мені не дуже зайшов епілог, але най буде)

Це було непогано. Початок мені видався трохи затягнутий, я прочитала перші 100 сторінок і відклала книгу на декілька днів, бо за тих 100 ст не відбулось нічого такого, що зацікавило мене б достатньо🌚 Але все ж сьогодні вночі я взялась за цю книгу знову, і вже пішло краще набагато)

Головні герої були прикольні, обоє дещо соромʼязливі і невибагливі, але гарно доповнюють один одного.

Мінусом для мене стали сторінки, повні якихось статистичних даних. Я абсолютно не розбираюсь в цій темі і мені було важко зрозуміти, в чому ж справа. Перечитувала кілька разів, і то думаю, що до кінця не вловила, тільки основний момент 🙄 Добре, що загалом цього було небагато, але все ж це було важливою частиною сюжету, тому було б добре спростити це для загального розуміння.

Драма в кінці була трохи притягнутою мені, бо поведінка декого була не зовсім такою, як очікувалось після 80% книги.

Інший момент — спойлер — ми так і не дізнаємось справжній показник сумісності Джесс і Рівера💔 Є натяк, що вони мають хорошу сумісність, але я хочу знати точно! Хоча і суть в тому, що їм не треба знати цього, щоб кохати один одного, але ж Рівер знає🤭

Ну а так непогана книга на 1-2 вечори, але краще відразу прочитати далі перших 100 ст🤭

Це так добре написано, що, якби не спільні читання, я би закінчила книгу в перший же вечір. Але і до кінця спільних я не витримала🤭 Після 25 розділу слово «стоп» я вже не чула — треба було закінчувати і дізнаватися, що ж там робиться.

Фінал мене вразив — ніби і те, що підозрювала, але з твістом, і це просто вау❤️‍🔥

Чому ж не 10?

По-перше, мені не дуже сподобалась головна героїня і її непрофесійна поведінка. Це не стільки про Ґабріеля, скільки про інших її пацієнтів і невеличкі деталі, а також алкоголізм. Ай мін, ти ж психіатриня, невже алкоголь — це єдиний вихід? Тобто окей, до горювання і почуття провини я нічого не маю, бо це було очевидно, але от як вона справлялася з цим було максимально нездорово.

По-друге, все ж таки частково було очевидно, що коїться)

Але книга вау, епілог такий, що блін, тут точно не має бути продовження??

Рекомендую🤍