Я не дуже люблю подібний казковий жанр. Але мені подобаються інтерв'ю Andriy Zelinskyy, тому вирішила прочитати книжку його авторства. І вам раджу! Заспокійлива, надихаюча, тепла історія. Особливо добре читається після масованих атак.
Залишу лиш кілька цитат. Обрати їх складно, бо кілька десятків сподобались)
За межею можливого все лише розпочинається. Інакше й бути не може!
Пастка ночі у тім, що у Темряві ми починаємо безпорадно гукати лише себе, а варто б знайти іншого, допомогти в час болю і сумнівів. У світлі щасливих людей навкого тобі стане значно легше віднайти обриси власного щастя. Коли самому важко - правильний час допомагати іншим.
Коли людина серцем не тут і думками не тепер, то ризикує стати заручницею власного страху та сорому, залишаючись постійно в полоні минулого, відмовляючись від майбутнього.
У житті ж бо існують речі важливі, а існують важливіші. Розпізнати важливіші серед важливих вимагає мудрості.
Розділене добро зростає. Навіть коли в руці стає порожньо. Ніколи не знаєш, де саме воно проросте й скільки плоду принесе. Головне - аби серце дарувало у свободі.
Страх - не товариш людській волі. Він міцно сковує своїми путами людину. Не кожному вдається ті пута згодом розірвати. Хтось ціле життя проводить у полоні власних страхів.