ХОЧЕТЬСЯ ПОДЯКУВАТИ ВСІМ, ХТО БОРОВСЯ ЗА ПРАВА
ЖІНОК, АБИ МИ МАЛИ ЗМОГУ САМОСТІЙНО ОБИРАТИ
ШЛЯХ У СВОЄМУ ЖИТТІ!

Почнемо одразу з того, що ця серія книг мені дуууже
сподобалася. Вона просто 100/10! Я однозначно рекомендую її до читання.

Мені сподобалося все: сюжет, правдоподібно прописаний із відповідністю до реалій початку 19 ст. (про позицію жінок того часу, особливо тих, хто хотів навчатися, працювати і бачити світ поза межами батьківського, а потім чоловікового, маєтку і т.п.); любовна лінія, де у головної героїні завжди був вибір, і вона повсякчас слухалася свого серця. Мені сподобалося читати, як вона додала перешкоди на своєму шляху до цілі стати хірургом. Як робила помилки, піддавалася простим слабкостям, притаманним будь-якій людині.

Я навіть не нарікаю на невеличку долю містики, яка дуже гармонійно вплелася в цю історію.
Кінцівка, яка дає нам простір для подальших роздумів над долею уciх героїв твору, при цьому не залишаючи нас із великими запитаннями без відповідей.
Я також закінчувала читати книгу із усвідомленням вдячності усім тим, хто боровся за права жінок понад сотню років, аби зараз будь-хто з нас міг обрати, чим займатися і як жити своє життя.

Напевне я дуже багато очікувала від цієї книжки...
Мені супер сподобалося обкладинка книги і наступної частини ❤️‍🔥
Я очікувала якийсь супер моторошний хорор, який, якщо не натякає мене, то хоча б триматиме в напрузі всі 170 сторінок.

На жаль, хоч якусь напругу і легеньку огиду я відчула лише в самісінькому кінці, десь на останніх розділах. До цього сюжет йшов доволі повільно і беземоційно. Персонажі мені здалися теж доволі безликими. І хоча головний герой доволі багато говорив про себе та своє минуле, все ж він залишився для мене загадкою (випереджаючи коментарі, щодо вживання іменників та прийменників чоловічого роду до небінарної особи — я вважаю це доречним з огляду на пояснення видавництва на початку книги і подальший переклад)

Загалом, задум в авторки гарний, але виконання ще трохи підводить. Можливо, наступні частини серії будуть кращі, але поки я не певна, щодо їх купівлі.

Я б поставила цій книзі 7/10

Це Було Неймовірно!
Одне з найкращого, що я читала останнім часом. Моє однозначне 100/10.

Почнемо з того, що це незвичний для Ребекки жанр, типу побутового роману, але як же майстерно він написаний. Історія така жива, правдоподібна, що я розумію, чому дехто будує теорії, що вона автобіографічна.
Персонажі вражаючи справжні.
Сюжет динамічний, всі сцени вагомі і покликані розкрити персонажів з нового боку, або показати їх зростання.

Це книга із ненадійним оповідачем, якому ми не можемо довіряти повністю, але він нас і не переконує в своїй правоті. Все чесно. Я ніби спостерігаю за реальною людиною яка має усі сторони багатогранної живої особистості.

Було піднято багато питань, які я могла б проекціювати на важливі для мене теми. Якби тільки найближчим часом хтось проводив читацький клуб, чи обговорення цієї книги - я б бігла на нього з усіх ніг, бо мені дійсно є що сказати і почути стосовно цієї книги. Тут не може, бо це буде спойлер(

Жалкую тільки про те, що відкладала покупку книги так довго.
Рекомендую!

Читала вже давно онлайн і от нарешті купила новенький примірник.
Одна з найкращих історій в моїй бібліотеці.

Перша думка після прочитання цієї книги: "Бідна Брітні 😢"

Я знайома із творчістю Брітні Спірс на рівні того, що слухаю декілька її пісень. Вони надихають, підвищують мені настрій. Слухаю їх і здається, що весь світ створений для мене, і спостерігає за тим яка я крута)
Про скандали з її участю я знаю небагато. Знала про те, що вона боролась за скасування опіки над собою. Бачила її чудний інстаграм)
Після цієї книги я стала краще розуміти деякі з пісень Брітні. Краще розумію чому саме так вона поводиться зараз.

Важко сказати, що з написаного чиста правда. Треба розуміти, що книга — це те, як вона сама бачила свою життєву ситуацію. Я думаю, що вона таки була піддана моральному та фінансовому аб'юзу зі сторони своєї сім'ї (у випадку батька, скоріш за все, і фізичне насильство також мало місце). Але не можна до кінця зрозуміти, чи дійсно вона не потребувала тієї психологічної допомоги, яку їй надавали проти її волі (звичайно, в нормальних умовах людина має сама по неї звернутися, але тут вже вийшло, як вийшло).

Дуже багато в цій книзі було виправдань та обвинувачень. Тому складається враження, що Брітні таки мала моменти в житті за які її гризло сумління, і тому вона їх виправдовує горем, страхом, надмірним тиском зі сторони сім'ї, папараці та інших людей.
(Це сугубо мої особисті здогадки!)

Тим не менш, я сприймаю цю книгу, як такий собі продукт саморефлексії та переживання психологічної травми. Думаю, якщо Брітні спромоглася на написання цієї книги, значить глибоко в душі вона вже відпускає своє минуле, вона його прожила і готова рухатися далі.
І це прекрасно, і я за неї дуже рада!

Що ми можемо для себе взяти з цієї книги?

Не мовчіть! Бо якщо ви за себе не скажете, люди вас не почують і будуть знати лише одну сторону медалі.

Не дозволяйте іншим брати ваше життя під свій контроль!
Опирайтеся, боріться і не здавайтеся!

9/10 для цієї книги від мене.