Профіль Ліна Корнієнко

Ліна Корнієнко

11.06.2025

Нова книжкомрія:

Бажанки від ВСЛ 1

09.06.2025

Новий відгук

Ніколи не бреши

Це вже не перша книга Фріди Мак-Фаден, яку я читаю, тому я впізнала її улюблені прийоми: спершу здається, що ти все розкусив, здогадався, хто винен, а потім — бах! — і все з ніг на голову. Спочатку підозрюєш когось і недолюблюєш, а потім починаєш йому співчувати, а в кінці з’ясовується, що тебе знову обманули. Авторка настільки вміло водить за ніс, що я кожного разу ведуся.

Що мені подобається у Фріди — це емоції. Я знову переживала, злилась, здивувалась. Так, можна сказати, що деякі моменти передбачувані, особливо якщо вже знайомий з її стилем. Але все одно — фінал дивує, і саме за це я її обожнюю.

Моя оцінка — 5 з 5. Якби я не прочитала «Служницю» першою, то саме «Ніколи не бреши» стала б моєю улюбленою книгою авторки. Але зі «Служниці» почалося моє знайомство з Фрідою, тому ті емоції назавжди залишаться найсильнішими.

Рекомендую всім фанатам психологічних трилерів з непередбачуваними поворотами і атмосферою, що змушує озиратися через плече.

Новий відгук

Ніколи

Це дуже амбітна, напружена і тривожна книга. Вона не про розвагу, а про занепокоєння майбутнім. Якщо вам цікаві політика, глобальні загрози, дипломатія, то «Ніколи» може справити сильне враження. Якщо ж ви очікуєте динамічний екшен або емоційне заглиблення, книга може здатися надто “сухою”.

Це глобальний трилер, але мені він здався затягнутим. Китайська лінія мені важко йшла. Хоч і цікаво було читати, але книжка не тримала мене в напрузі, а от останні 100 сторінок — це вже було інше кіно. Я не могла відірватися, там реально стає тривожно, і думаєш: “Та не вже все так погано буде?”

Книжка показує, як маленькі рішення та випадковості можуть призвести до глобальної катастрофи. Це дуже реалістичний сценарій, що особливо вражає в контексті сучасної політичної нестабільності

Нова оцінка:

Ніколи не бреши 9

04.06.2025

Нова книжкомрія:

Небо 1

09.05.2025

Новий відгук

Неймовірна лють

Ця частина мені сподобалась! Хоч я й поставила їй 4 з 5 — це поки найнижча оцінка серед усієї серії, — та все ж книжка дуже захоплива. Спочатку в мене виникли питання до деяких сюжетних моментів. Мені завжди складно сприймати подібні ідеї в книжках і важко повірити в розв’язку. Але Кара Хантер добре розкрила мотивацію, пояснила, чому й як усе сталося, і це допомогло мені прийняти сюжет.

Особливо подобається, як вона поступово підкидає деталі, додає неочікувані повороти й змушує сумніватися в кожному. Я завжди будую свої теорії, намагаюся вгадати, хто злочинець, але вона щоразу обводить мене навколо пальця. І цього разу теж не вгадала! Обожнюю такі сюжети, де до останньої сторінки не можеш бути впевнений ні в чому.

Також мені дуже подобається, як авторка розвиває персонажа Фоулі, у кожній частині ми дізнаємося про нього щось нове. У цій книжці з’явилися особливо цікаві подробиці з його життя.

Однозначно продовжуватиму читати серію і збирати її до своєї колекції.

Новий відгук

1984. Колгосп тварин (ексклюзив)

«1984» — це не фантастика. Це попередження.
Я читала цю книгу з дивним відчуттям: ніби не занурююся в уявний світ, а просто розплющую очі.

Тут контроль за думками — це норма. Любов — це злочин. А правду можна переписати, якщо так вирішила Партія. І найстрашніше — це не камери й не каральні органи. Найстрашніше — як легко людина може здатися.

Історія перегукується з нашим теперішнім, з нашим минулим… І я впевнена: буде перегукуватися і з майбутнім.
Це історія не про одну державу. Це про всіх. Про кожного громадянина, який рано чи пізно зіткнеться з системою.

Мені трохи сумно після таких книг. Бо після них здається, що віри в краще майбутнє не залишилось.

І дуже добре, що я не оминула “Колгосп тварин” — він коротший, але не менш пронизливий.
Там — інша форма, інший підхід. Головні герої – тварини, це ніби казка чи байка. Але скільки в цій «казці» дорослого змісту…

«Усі тварини рівні. Але деякі — рівніші за інших.»
Ці рядки врізаються в пам’ять.

Обидві книги Орвелла — не просто література. Це дзеркало. І воно не завжди показує приємне

Новий відгук

Служниця спостерігає

У цій частині ми бачимо Міллі вже зовсім іншою: вона більше не служниця в чужих маєтках — тепер у неї є власний дім, коханий чоловік та двоє дітей. Здається, мрія стала реальністю: вони купують будинок, про який давно мріяли… але…з цього моменту починається те, що я так люблю у Фріди: напруга, загадки, несподівані повороти й постійне відчуття — щось точно піде не так.

Я обожнюю стиль Фріди Мак-Фаден. Вона вміє так крутити сюжет, що, навіть коли здається, ніби ти все зрозумів — емоції накривають хвилею. Це як американські гірки: ти ніби бачиш, куди все йде, але серце все одно вистрибує з грудей.

Але в цій книжці було не все так добре, як в попередніх. Мені подобалося до того моменту, поки не стало відомо хто вбивця, я не повірила в цю розв’язку. Не можу пояснити без спойлерів, але вона видалася мені надто неправдоподібною.

І попри це — я проковтнула книжку за день. Бо Фріда Мак-Фаден натискає на всі потрібні кнопки, викликає бурю емоцій і не відпускає до останньої сторінки.

15.03.2025

Нова книжкомрія:

Бажанки КМ-букс 8

25.02.2025

Нова книжкомрія:

Бажанки від книголав 0

Нова книжкомрія:

Бажанки від КСД 8

01.11.2024

Нова полиця:

Ромком 1

22.10.2024