Якщо ви любите пригодницьке епічне фентезі в стилі «Гри престолів», то я просто забороняю вам проходити повз цю книгу! (Я звісно не можу заборонити, але справді дуже наполягаю, щоб ви не проходили повз).

⚜️Книга неймовірна!
Почнемо з того, що це історія дуже обʼємна, наповнена великою кількістю деталей, історією минулого, традиціями та культурою різних народів і це не стає просто фоном для сюжету! Все, що ви читаєте, матиме вплив на дії та поведінку персонажів, на їхню долю та обставини. В книзі дуже багато політики, неоднозначних персонажів з власною трагічною долею.

⚜️В книгах я рідко хвалю описи битв, природи, побуту. Але тут якимось магічним чином мені цікаво читати все! Навіть якщо я не завжди одразу розумію, що до чого. Автор зміг створити цілісний та живий світ, жорстокий, жахливий, дуже несправедливий але при цьому неймовірно цікавий.

⚜️Є декілька сюжетних арок персонажів, які так чи інакше переплітаються між собою. На деякі питання ви отримаєте відповіді, але фінал накине вам ще вагон інтриг та матеріалу «на подумати». Повірте, теорій та припущень щодо того, що тут взагалі коїться, буде багато. Якщо ви любите багатошаровий сюжет з купою деталей та тонною інформації, то ця книга вам життєво необхідна.

⚜️ Читається настільки швидко та цікаво, що я вже дістала всіх з запитаннями, а коли продовження?!

⚜️ Єдине, чого мені дійсно трохи не вистачило, то це генеалогічного дерева головних персонажів та опису зовнішності різних народів вкінці книги. Бо хто кому який родич - інформація важлива, а імен багато і запамʼятати все неможливо. Мапою теж трохи важко користуватися, бо не завжди зрозуміло де що. Але це вже проблеми оформлення, а не тексту.

Одна з найкращих історій за цей рік!

Огаст здається зламаний, а Кейт здається нарешті починає шукати шлях до зцілення.
Ворожнеча між частинами міст стала питанням виживання. Багато загинуло, але основні втрати ще попереду.

Питання людяності, яке постало в першій частині, тут забарвлене в сірий колір апатії та депресії. Ще ніколи Огаст не відчував себе таким самотнім та непотрібним. Він загубився та втратив віру у власні принципи. Віру в те, що може і хоче бути кращим, аніж є.
А що Кейт? Вона не менше за Огаста розгублена. Дівчина тікає від свого минулого, яке наздоганяє її досить жорстким способом.

Вони знову зустрілися. Знову боротьба, пошук себе та відчай. В цій частині відчаю більш ніж достатньо.

Фінал розбив мені серце. Мені стало дуже сумно, бо кінець і мав бути таким. Я це розуміла, але при цьому не полишала надій.

Щиро рекомендую всім.

Історія неймовірна!
Це книга, в якій досліджується питання людяності. Що нас робить людьми, а що - монстрами? Де межа між цими двома поняттями?

В центрі сюжету знаходити Огаст, який тільки з виду схожий на звичайного хлопця. Але насправді він бомба сповільненої дії, монстр, який може скинути оболонку та показати світові свої палаючі очі. Огаст народився з масового лиха, яке забрало колосальну кількість життів. Він - породження жаху та смерті, однак, сам по собі не хоче бути вбивцею. Він мріє стати людиною, частиною сімʼї, яка прийняла його до себе та намагалась допомогти адаптуватися в новому світі. Огаст щиро намагається стати тим, ким йому ніколи не стати.

Це історія дослідження впливу сімʼї на формування особистості. Поки Огаста оточувала любляча родина, Кейт виживала. Самотня, покинута та не потрібна світові та батьку, дівчина не могла і не хотіла знайти собі місце. Вона ворогувала зі світлом, випробовувала себе на міцність, шукала способи втечі. І ось ці двоє зустрінуться.

Ви можете подумати, що це банальна історія кохання, а якщо я скажу вам, що його тут немає? Так, сюжет тут крутиться навколо пошуку себе та конфлікту між двома частинами міста. Якщо вже говорити про симпатію або якісь теплі почуття, то здебільшого це стосується сімʼї Огаста. Кейт наче не спроможна в теперішньому стані мати почуття або привʼязаність.

Авторка проробила колосальну роботу, бо як завжди ви очікуєте одного, але отримуєте ще більше.

Рекомендую.

Ця книга виявилось зовсім не тим, на що я очікувала.

Як на мене, найбільшою проблемою книги є неправильне розуміння того, яку історію ви отримаєте. Тобто, очікування та реальність зіграли не на користь книзі.

Я не вважаю «Адді Лярю» поганою книгою, зовсім ні. Але мене дуже спантеличив повільний темп оповіді та відсутність звичайного розвитку подій. Головна героїня потрапила в досить неоднозначну ситуацію, через яку її існування зводиться до мінімуму. Століття страждань кого хочеш змінить.

Мабуть, одною з основних претензій до книги особисто у мене є розвиток персонажів та їхня взаємодія: я не повірила в почуття чи то любов, чи ненависть, все нещире. Сама ж ідея цікава, особливо в розрізі зміни століть.

Відкритий фінал натякає на те, що протистояння не скінчено, але ми вже не дізнаємось, як Адді помститься (і чи вийде це у неї), а шкода. Мені дуже цікаво.

Люблю Шваб, але з цією книгою любові не сталося, хоч сама книга хороша.
Звісно, у книги є багато плюсів, але я би виділила один основний: ми всі несемо тягар відповідальності за прийняті рішення. Авторка дуже тонко підводилось нас до цієї думки, показуючи, що вибору є ціна.