Повернення додому

Чесно кажучи, не чекала, що книга так зачепить. «Повернення додому» — це не просто про війну чи сімейні драми, це про людей, які шукають своє місце після всіх потрясінь. Було таке відчуття, ніби читаю про когось реального. Атмосфера дуже жива, герої не ідеальні, але саме це й чіпляє. Прочитала за кілька вечорів — не могла відірватися.

Це книга не на один день) Зовсім не мій формат за величиною (я б зробила два томи), але на її зміст це не вплинуло. Читати було цікаво. Хоча, була б моя воля, зменшилася б вона принаймні на третину. Але це у будь-якому разі сімейна сага, що дарує нам тепло та надію. А це зараз дуже важливо.

Про що? Розповідь охоплює події 1935 -1945 років. Головна героїня - Джудіт постає перед нами 14-річною дівчинкою, доля якої мусить кардинально змінитися: її мати з молодшою сестрою повертаються до батька на схід, а вона має змінити школу, а на канікулах жити у тітки. Але це на щастя - їй у подальшому дуже сподобається навчатися в цьому прогресивному навчальному закладі, у якому Джудіт знайде гарну подругу та познайомиться з її чудовою родиною та цікавими людьми. Але мушу підкреслити, що Джудіт завжди залишалася самою собою, мала чіткі життєві принципи та велику емпатію.

" Право бути самою собою. Особистістю. Достоту, як міс Катто, випускниця Кембриджу, магістерка мистецтв, упевнена в собі й незалежна.".

Із Кембриджем, щоправда, не склалося, але виключно через війну, яка розпочалася для Англії 1939. І кожна родина зазнала втрат. Втрат зазнала і Джудит, але вона ніколи не опускала рук, то ж безумовно заслужила на щастя.

Було дуже цікаво слідкувати за розвитком подій і характерів героїв, бо ви ж розумієте, що така велика за обсягом родинна сага має містити безліч конфліктів, соціальних проблем, моральних питань. Яскравими нитками вплетені у розповідь романтичні стосунки. Кохання тут різні, як і люди, з якими вони пов'язані. Але усе це дуже і дуже цікаво. Рекомендую. Але не чекайте феєрверків. Це життя.