Остання подорож Сутіна

RDT оцінка
8.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
Немає в наявності
єПідтримка
150 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
150 грн
1
Про товар
Код товару
106127
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Перекладач
Христина Назаркевич
Ілюстрації
Анна Стьопіна
Кількість сторінок
272
Формат (мм)
220 x 140
Вага
0.366
ISBN
9786176141785
Опис

Ральф Дутлі написав біографію одного з найпотужніших художників-експресіоністів першої половини ХХ століття Хаїма Сутіна, ретельно опираючись на скупі спогади сучасників. Де документальних свідчень забракло, приходила на допомогу емпатія автора. Роман «Остання подорож Сутіна» – напрочуд поетична і зворушлива розповідь про невситимий творчий голод, золоту паризьку богему 1920-х років, дружбу з Модільяні і кохання до двох жінок, а також про найвищу ціну, яку доведеться заплатити за непереборне бажання малювати.

Хаїм Сутін (1893-1943) – художник-експресіоніст білорусько-єврейського походження, більшу частину життя прожив у Франції.Народився в багатодітній єврейській родині і від дитячих літ мав єдину пристрасть – малювання. Після коротких періодів навчання в художніх школах Мінська і Вільнюса у двадцятилітньому віці подався до Парижа, де перші роки жив у мистецькій колонії «Вулик». Там він міцно потоваришував з Амедео Модільяні, який за короткий період їхньої дружби встиг намалювати декілька портретів Сутіна. У Парижі Сутін постійний відвідувач Лувру, куди ходить вчитися у великих майстрів Рембрандта, Курбе, Шардена. Життя у злиднях закінчується завдяки американському мільйонерові Барнзу, який взявся скуповувати десятки картин Сутіна і запровадив в американських мистецьких колах достоту моду на Сутіна. Вже в 1929 році про ХаїмаСутіна з’являється перша мистецтвознавча монографія. Після смерті Модільяні Сутін одержимий бажанням зафіксувати на полотні смерть – звідси безліч натюрмортів зі справді мертвою натурою: оселедці, фазани, обпатрані кури, оббіловані зайці, бичачі туші. Саме одне із зображень бичачої туші продали 2015 року на аукціоні Крісті за рекордну для цього художника ціну – понад 28 мільйонів доларів. Прославився Сутін і своїми неспокійними пейзажами та портретами, насамперед дитячими. Сутін, дитинство і юність якого минули в постійному голоді, мучився від виразки шлунка, яка і стала для нього в роки німецької окупації Франції смертельним вироком. Операція запізнилася. За деякими спогадами на цвинтарі Монпарнас над його труною стояла одна людина – Пабло Пікассо.

Враження читачів
RDT оцінка
8.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
8
04.06.2025
Це не перша прочитана мною книга про паризьку богему першої половини 20 століття. Але перша аж така депресивна. Скажу чесно, що я раніше не чула про цього митця, то ж мала надолужити прогаяне. Прочитала, надолужила... І тепер мені з цим жити)

Про що? Про життєвий шлях (чи радше — життєві муки) художника-експресіоніста Хаїма Сутіна.

Хлопчик народився на території Білорусі у єврейській родині, де малювання не вважалося гідною роботою. То ж хлопець змалку вчився долати перешкоди. І домігся свого: став художником, мешкав у Парижі, товаришував з Модільяні, кохав двох жінок, не зважав на родину .. І малював, творив, знищував. Він виявився перфекціоністом, що часто не задовольнявся результатом.

"Художник уже не пригадує достеменно, коли вперше вибелькотів це речення:
Я – убивця своїх картин, ви що, не розумієте? Я вам покажу.
Я… вбивця… своїх картин.
Не завжди ситуацію вирішував вогонь. Ще частіше то були удари ножем, сліпе шматування доти, поки не зникали кольорові нарости на полотні."

І мало митцю своїх відгодованих тарганів, так він ще й опинився на території Франції, окупованій фашистами (і причини цього теж окремий сюр).

То ж маємо: окупація, єврей, що відмовляється чіпляти зірку Давида, але прагне малювати. А ще — страждає від невиліковної хвороби шлунка. Тому і не дивно, що його остання подорож — у машині, що перевозить небіжчиків. Але Сутін ще живий.

Про художника залишилося небагато свідчень сучасників, і це я можу пояснити антисоціальністю художника. Але Ральф Дутлі додумав, дожив дописав і створив повноцінний художній твір. І не його провина, що розфарбований він темними тонами. Не ми такі — життя таке ...

Не переконана, що твір обов'язковий для читання. Але можу рекомендувати тим, хто цікавиться мистецтвом і ... життям.