Марі Раткоські

Цю історію я перечитувала вперше за довгий час і хочу сказати, що мала просто чудовий досвід і вдруге.

Якщо коротко, який тут загальний вайб, то: загарбники, що розкошують чужими здобутками, народ, примушений бути рабами у власних будинках, заборонене кохання, моральна невпевненість, багатство та жорстокість. Чесно, словами складно передати, яка ця книга.

Якщо колись ви захочете прочитати щось, де по-справжньому висвітлено троп "від ворогів до коханців", оберіть цю книжку! Так, є й "Жорстокий принц", якого я дуже люблю і він теж у цей троп вписується, але ось ця книга це прямо класика і те, як, я вважаю, має бути зроблений троп, бо Кестрель та Арін побули дійсно і повністю ворогами за цю книгу (і, чесно кажучи, серію теж).

Кестерль дочка генерала, що загарбував землі народу Аріна, який тепер приречений бути рабом, хоч до цього належав до знаті. Іронічно, але, навіть належачи до привілейованого народу, Кестрель не має щастя. А купивши одного дня раба, просто щоб з ним не сталося чогось поганого, вона починає поступово думати, чи нормальна ця система, у якій перебуває її народ. Арін же навчається того, що не всі з валоріанців жахливі вбивці, що мають на меті зло його народові. Хочу зазначити, що з такими висновками щодо персонажів я трошки забігла наперед, адже цей ріст вони будуть проходити всю серію. І цим я задоволена, бо авторка дає час своїм персонажам розглянути ситуації народів один одного, вони часто помиляються та не обирають чогось правильного. Їхній ріст поступовий і вона не ігнорує притаманню людям егоїстичність і бажання завжди мати рацію. Комплексність авторки підкреслена, на мою думку, тим, що вона вповні не ідеалізує жодну сторону, при цьому чітко вказує, хто є першочергово жертвою цієї ситуації, а хто загарбником.

Щоб не спойлерити цю трилогію у відгуці на першу книгу (і щоб мені було що написати у відгуку на інші дві пхпхпхп), я перейду до любовної лінії. І охх ну ця туга, це жадання, ці ледве уловлені моменти ніжності, турбота - усе це неймовірно щемко і особливо на початку. Вони обоє не мають на це права, але прагнуть один одного. І зародження цих стосунків просто неймовірне. Авторка показує, яке крихке кохання у цих ситуаціях, що не завжди кохання стає поперед всього іншого у житті, скоріше воно співіснує з іншими сферами, що вносять свої корективи. Всі зради (не у сфері кохання) відчуваються болем за цих двох, але ти їх частково і розумієш. Загалом, тут авторка напхала багато скла, так що будьте готові, але це супер класний роменс, я вам кажу. Окрім належності до різних статусів (господарка та слуга\господар та служниця завжди будуть скляними і моїми улюбленими), тут ця сама прекрасна енергетика двох розумних та хитрих осіб, що кохають один одного, але й ненавидять програвати.

Люблю цю книгу, цю історію, моральні питання, що вона ставить, характери, що вона висвітлює, люблю Кестрель та Аріна (хоч іноді і хочеться стати звідницею чи то дипломатом між ними). Рекомендую дуже дуже.

Ця частина серії витріпала мені всі нерви!🥲
Думала, що двинусь розумом, поки дочитаю до кінця😅.
Книга напхана політичними інтригами та емоційними переживаннями героїв, не занудьгуєш ні на хвилинку.
Герої чудові, їхні стосунки, історія… Боже, як же мені хотілося щоб вони нарешті ПОГОВОРИЛИ і все зʼясували! Я ледь волосся на голові не вирвала від емоційного напруження. І так всю книгу!😅🥲

І ось історія підійшла до свого логічного завершення 🤍.
Прекрасна трилогія, яку я читала із завмиранням серця. Скільки драми, зрад, інтриг, жорстоких боїв було на сторінках.
Для мене завершення виявилося ідеальним, гідне «жили довго і щасливо»❤️‍🔥.

Дуже шкода бачити так мало відгуків та розуміти, що книга не отримала належної уваги💔.
Книга затягнула у свій світ з перших сторінок.
Ця трилогія нагадала мені «Гру престолів», тільки більш м'який варіант, менше жорстокості та "м'яса". Мабуть, автор більш схильна до романтики, ніж до війни ♥️.

"Правда – це саме те, що вона не могла собі дозволити."

Друга частина серії виявилася абсолютно непередбачуваною, справжнім вибухом емоцій та сюжетних поворотів.

Авторка, наче досвідчений художник, розширює полотно своєї історії. Якщо перша книга була камерною драмою в Геррані, то друга – це широкомасштабна фреска, що переносить нас у серце ворога – розкішний, але такий загрозливий імператорський палац 🏰 у столиці Вал, і далі, у загадкову східну Дакру.

Кестрель опиняється у пастці, у золотій клітці, де кожен її вдих, кожен рух є під пильним оком імператора. Замок – це вулик інтриг, де шиплять змови, а повітря наповнене напругою, що ось-ось вибухне. Це не просто боротьба за виживання, це гра на вибування, де одна помилка може коштувати всього.

Якщо перша книга була проростанням тендітних почуттів між Кестрель та Аріном, то друга – це криголам, що розбиває їхні внутрішні світи. Які ж тут глибинні муки душі, який відчай і безвихідь!

Кестрель розривається між трьома вогнями: обов'язком перед країною, глибокою любов'ю до батька та палким коханням до Аріна. Вона, як самотній острів серед бурхливого моря, не може нікому довіритися. Мені здавалося, що дівчина постійно ступає по розпеченому вугіллю, змушена приховувати свій внутрішній шторм за маскою байдужості, хоча всередині бушує справжній ураган 🔥.
Арін, зі свого боку, намагається прийняти її незрозумілий вибір, шукаючи відповіді, що розбивають йому серце.

Ця книга сповнена жорстких та навіть жорстоких моментів. Герої знову і знову стоять перед вибором "меншого зла", змушені боротися з нестерпними муками сумління.
А ще тут є захоплива детективна лінія, справжня головоломка, яку Кестрель доведеться зібрати, щоб розкрити моторошну правду, що сховалася в тіні.

Для мене ця частина стала більш драматичною, емоційно насиченою. Це справжнісінькі емоційні гірки, що кидають тебе то вгору, то вниз, а ближче до фіналу напруга просто зашкалює, досягаючи свого апогею 🔥

Завершення другої частини – це абсолютний шок, як грім серед ясного неба 😯💔. Просто неможливо повірити, що все закінчилося саме так!

🦋"Я не проти бути міллю-метеликом. Я б, напевно, й сама почала їсти шовк, якби тільки це дало мені крила."

Світ "Прокляття переможця" – це клітка, де могутня Валорія тримає в полоні Герранський півострів. Кожен подих тут просякнутий гіркотою та полум'ям прихованої ненависті підкореного народу.

🗡️На цьому похмурому тлі розгортається сліпуче світське життя валоріанської еліти – пишні бали, елегантні сукні, витончені манери, за якими, однак, ховається зміїне кубло підступності, жорстокості та політичних інтриг.

Перша частина трилогії тримає в напрузі не менше, ніж натягнута тятива лука, зосереджуючись на зародженні складних почуттів між головними героями. Спостерігати за цим танцем емоцій – справжнє задоволення.

Кестрель... Ця героїня запала мені в душу з першої ж сторінки. Дочка генерала, яка з гордо піднятою головою повстає проти нав'язаних правил. Вона – справжній бунтарський дух у жіночій подобі: сильна, горда, відчайдушна, немов боривітер 🦅, що не боїться кинутись у безодню. Але її справжня зброя – це жіноча хитрість, гострий розум, що діє, як скальпель хірурга, миттєво визначаючи слабкі та сильні сторони ворога, не раз рятуючи їй життя. Така неідеальна, але від того ще більш жива Кестрель опиняється на роздоріжжі долі, перед важким моральним вибором. Їй доводиться скинути з себе маску легковажності та зіткнутися з відповідальністю, якої вона так довго уникала.

Арін. Чоловік, що не може не заполонити жіноче серце. Загартований важким життям, мовчазний та мужній, він зберігає стільки таємниць, скільки зірок на нічному небі. У ньому дивовижним чином поєднуються лагідність лева та сталева жорстокість воїна, впертість скелі та готовність поступитися заради блага свого народу. За його зовнішньою суворістю ховається глибока людська гідність, відвага, що межує з безумством, і... слабкість перед щирими почуттями, які проростають у його серці, немов перші весняні квіти на згарищі.

🎵 Музика стає не просто фоном, а повноцінним учасником їхньої історії, ниткою, що сплітає їхні душі.
🎶 "Звуки були стрімкими і чіткими. Прекрасні, вони боролися один з одним, немов розбурхані хвилі морського прибою, що б'ються об берег."
Але саме ця музика, що є для Кестрель повітрям, насолодою, биттям її серця, зіграє з нею жорстокий жарт, і ціна її імпульсивного вчинку виявиться непомірно високою, мов кривавий рахунок, виставлений долею.

Чи можливо кохати того, хто обпік душу вогнем ненависті, забрав усе найдорожче, розтрощив твій світ на мільйони скалок?

Чи можна розірватися між коханням до валоріанки та відданістю власному народу?

Заборонене кохання, що проростає кривавими квітами на руїнах життя одного з них.

🗡️ Авторка володіє легким та водночас глибоким стилем оповіді, майстерно досліджуючи непрості теми влади, обов'язку, вибору та зародження почуттів у пеклі складних обставин.

Один момент у книзі зачепив мене до глибини душі, змусивши поставити себе на місце Кестрель. І чесно кажучи... я досі не знаю, як би вчинила я 🤔.

Повільне горіння пристрасті між героями, повітря, що тріщить від напруги, немов перед грозою, непередбачувані сюжетні повороти приковують до сторінок, мов зачаровані.
Однозначно піду далі цим небезпечним шляхом кохання та інтриг! Обов'язково читатиму продовження 😉!

Перша частина фентезі янг-едалт «Трилогії переможця» починає розповідати історію про Кестрель — валлоріанки, доньки генерала армії, а також Аріна — герранця, раба, вихідця земель півострова Герран, який був завойований імперією Валлорія. Вони — вороги, які знаходяться по різні боки барикад, але доля їх зводить разом. Чи, можливо, ця доля була підлаштована? Як Кестрель й Аріну вистояти проти спокуси та почуттів, якщо на кону власна держава та покладені обов’язки? Що вони оберуть: зрадити кохання чи країну?

Я читала неоднозначні відгуки на цю трилогію, проте більшість подруг, які читали цей цикл, були в захваті, тому я мала високі очікування. І, знаєте, я отримала в принципі гідний початок трилогії. Було дуже цікаво та захопливо читати цю частину. Сюжет розвивався динамічно, а купа плот-твістів не давали занудьгувати та закрити рота😂

Проте мені чогось не вистачило до пʼятірки. Сама досі не розумію, чого саме, але поставити максимальний бал не можу. «Прокляття переможця» — це тверда четвірка, на мою думку.

Мені дуже полюбилися головні герої, а також цей всесвіт. Я думала, що тут буде якась магія чи магічні істоти, але ні. Це вигаданий всесвіт, який не має нічого магічного, окрім, звісно, глибоких почуттів і неймовірних описів.

Також мені сподобався стиль написання книги. Авторка добре нарощувала темп оповіді, коли були напружені сцени, або навпаки — скидала оберти в спокійних моментах. Я обожнюю, коли сам текст також відповідає ритму оповіді.

Я так марила цією серією, яка стояла на полицях більше півроку, і я дуже рада, що нарешті взяла її читати! Щойно закінчила першу частину, відразу взялася за другу🥰

Друга частина трилогії виявилася значно болючішою і цікавішою за першу. Якби я описувала цю книгу одним словом, то це був би «відчай»🥹

Кестрель почала вести дуже небезпечні ігри, при відкритті яких вона постраждає найбільше. Хоч деякі (всі😂) її вчинки були аж занадто шаленими та небезпечними, проте я цілком розуміла мотивацію усіх її дій. Авторка дуже гарно описала головну героїню, яку я цілком відчувала та співпереживала.

Відчуття наближення небезпеки все зростало та зростало протягом книги. Авторка постійно додавала купу нових подій, через які в мене перехоплювало подих і через що мені було дуже складно відірватися від книги, а не прочитати ще одну главу, а потім ще і ще. Обожнюю це відчуття!

Політичні інтриги тут досягли апогею, мені здається. Не знаю, що очікує в третій, заключній частині циклу, але тут було стільки всього, що я просто зачитувалася до пізньої ночі🥹

А ще в цій частині ще більше роздумів і вчинків, які роблять герої на благо своїх країн. Вони жертвують багатьма речами, навіть найдорожчими, на шляху до перемоги та збереження інтересів своїх країн.

Якщо перша частина мені була на 4/5 і вона чисто була янг-едалт, то ця частина значно глибше, цікавіше та трагічніше. Я вже й почала сумніватися, чи це точно янг-едалт, бо все аж занадто небезпечно закрутилося💔

Я дуже люблю болючі книги, бо вони зазвичай викликають найбільше емоцій. Саме так було з цією трилогією й особливо з другою і третьою частинами. Перша частина була доволі легка та янг-едалтова, а от наступні дві були неймовірно скляними, жорстокими, небезпечними та вже й не такими янг-едалтовими.

«Поцілунок переможця» — це прекрасне та гідне завершення «Трилогії переможця». Авторка майстерно звела всі сюжетні лінії та ниточки до фіналу, в якому зіграли всі важливі моменти історії. Всі персонажі отримали те, на що заслужили.

Не знаю, чи ввійде цей цикл у топ найулюбленіших фентезі циклів, але він однозначно займає окреме місце в серці. Місце, в якому є окрема увага та любов до головної героїні, головного героя, їхніх друзів і союзниць/ків, а також для усіх лиходіїв, бо вони теж викликали море емоцій💔

Ця історія точно варта уваги. Це фентезі, в якому немає нічого магічного, окрім надзвичайних і чуттєвих описів авторки. Як сказала сама Марі Раткоські: «я хотіла подивитися, що було б, якби на торгах можна було купити не річ, а людину». Вона створила захопливий всесвіт, який цілком міг би існувати в реальності. Всесвіт, в якому є поруч місце жорстокості та коханню, зрадам і дружбі, болю і щастя. Всесвіт, в якому ти багато втрачаєш, але також багато отримуєш.

Це була захоплива подорож, до якої я повертатимуся подумки ще довгий час🥹

Це булооо дуже цікаво і інтригуюче до самого кінця. Вся трилогія мені надзвичайно сподобалося, ще тому що переклад від Ранок ну просто чудова у всіх книгах. Мені сподобалося як у книзі розвивалися і закінчувалися події. В минулих книгах було достатньо багато скла, і на початку тут також, але історія написана дуже легко і читається надзвичайно швидко. Всім рекомендую

Друга частина сподобалася навіть більше ніж перша, читається так само легко і швидко. В цій частині нам розказують більше про батька Кестрель ( головної героїні, для тих хто не читав ) і так само більше про Аріна ( головного героя) ну й загалом про всіх і все. Ця книга тримала мене в зоні очікування, бо на деяких моментах я думала, що можу заплакати. В цій книзі мене трохи бісило, що Арін часто наїжджав на Кестрель, навіть не розібравшись у ситуації. Книга закінчується на кульмінативному моменті ( якщо так можна сказати, бо я не в курсі ) Тому я дуже хочу почитати продовження і дізнатися чим же все-таки закінчиться ця історія.

Загалом книга мені сподобалася. Книга читається дуже легко і швидко. Персонажі захоплюють і зацікавлюють від початку до кінця. Звісно для мене було декілька нелогічних вчинків, але їх не так багато, що дуже радує. В книзі є любовна лінія, яка гарно прописується на мою думку і за якою цікаво спостерігати. В книзі також присутні сцени битв і стратегій. Тим хто таке любить думаю зайде