Керрі Маніскалко

Ця частина трилогії сподобалася мені найбільше. Динамічний розвиток подій і сюжетні повороти точно не залишили мене байдужою. Окрему увагу хочу приділити Гніву. Він - втілення ідеалу чоловіка, адже справді довів, що вчинки важливіші, ніж слова.
Ось кілька цитат, які мені сподобалися:
- "Навіть найсильніше паливо потребує іскри, щоб розпалити полум'я";
- "Ти зрештою навчишся зосереджуватися на теперішньому і відпустиш минуле... Думати про те, як могло бути, але як ніколи не станеться, - марнування часу. Це лише стримує тебе і не дає бути тою, ким ти насправді є. Найважча річ для кожного з нас - жити тут і зараз, не хвилюючись про майбутнє, не переймаючись про минуле. Живи теперішнім, адже тільки це здатне змінити твоє майбутнє і віднайти справжнє щастя";
- "Відступити, щоб дати комусь пройти їхнім власним шляхом - зазвичай найскладніше завдання. Особливо, якщо тобі не байдуже".

Мабуть, ця книга справила на мене навіть більше враження, ніж попередня частина. Було дуже цікаво блукати та досліджувати світ Нечестивих разом з головною героїнею. Також тут можна відслідкувати становлення Емілії як особистості. Інтригуючий фінал просто змушує почати прочитання наступної частини. Неймовірно!
Ось кілька цитат, які мені сподобалися:
- "Доля може провадити власну гру, заохочувати нас або, навпаки, втручатися в наше житття. Але, зрештою, ми самі обираємо долю";
- "Вибір є у всіх. Просто часом за нього доводиться платити";
- "Немає нічого небезпечнішого, ніж жінка, яка впевнена в собі й ні в кого не просить вибачення";
- "Люди рідко помічають те, що в них просто під носом, особливо, якщо сподівалися помітити щось інше".

Я не фанатка фентезі, але ця книжка мені сподобалася. Світобудова гарно розписана + є мапа королівств. Також протягом твору тягнеться інтрига - хто ж убив Вітторію? Фінал став доволі неочікуваним для мене.
Загалом книжка читалася легко та швидко. Особливо сподобались образи головних героїв та детально продумані вбрання. Окремий "плюс" за Італію. Це та країна, яку я мрію відвідати, а після опису італійських страв, це бажання зросло ще більше.
Ось кілька цитат, які мені сподобалися:
- "Хороша книжка також була своєрідною магією, якою я могла цілком насолоджуватися... Мені подобається втікати від реальності, особливо в часи труднощів";
- "Довіра базується на чесності з обох боків";
- "Завтра жахіття нікуди не подінуться, як і битви, які треба пережити. А сьогодні мені хочеться вдавати, ніби все нормально";
- "Є переможці, а є жертви. Обери, ким ти хочеш бути, інакше вибір зроблять за тебе";
- "Любов - найсильніша магія. Вона встоїть перед будь-чим, запам'ятай це".

Дуже цікаво спостерігати за розвитком стосунків між відьмою та Гріхом.
Приємно, що в книзі також зроблено фокус на пристрасть Емілії — готування. Додала декілька рецептів до своїх бажанок.

ОУ МАЙ ГАД
Не книга, а казка! Дуже неочікувані події та герої.
Після прочитання Аделіни для мене стало великим плюсом те, що авторка не вдається в подробиці інтимних сцен, але і не пише це одним реченням.
Але, якщо казати чесно, в третій книзі було таке враження, що авторці складно придумувати історію, тому співвідношення сцен 18+ було дуууже великим, в порівнянні з 1 та 2 книгами.

Дуже цікава книга. Мені сподобалося те, як авторка описує двори Нечестивих. Завдяки цьому можна і справді побувати при дворі Гріхів.
Цікавий поворот подій. От наче вже все має стати і зрозуміло, аж раптом...
Також мені сподобалася внутрішня "війна" Емілії стосовно почуттів до Гніву

Побачивши цю серію на просторах інтернету, я зацікавилася.Темна естетика, обіцянки магії, інтриги, кохання…Піддавшись спокусі — купила одразу всі частини. А потім — сумніви...🤔Надивившись надто багато несхвальних і суперечливих відгуків, я майже пошкодувала. Бо всередині закралася думка: «Це точно не моє.»

Але книги вже лежали на полиці —
і потрібно було наважитися прочитати.
Без очікувань. Майже з настороженістю.

І все почалося повільно.
Це історія, що починається з дому 🕯️
З теплого світла свічок, запаху кориці, винограду й печива 🍇🍪, яке готують бабуся і онучки. Із голосу Нонни, що завжди казала:
«Магія — це дар, але вона завжди має ціну. Бережи рідних. Бережи себе» ✨

У «Королівстві Нечестивих» магія — це не щось фантастичне. Вона — в родинних звичаях, у любові між сестрами, у рецептах, у молитвах, у тихих застереженнях.
Сім’я — це серце цієї історії ❤️

І коли одна з її половинок, Вітторія, гине — світ Емілії тріскається. 💔
Смерть Вітторії була як вибух. Несподіваний, жорстокий, безглуздий. Не було ні свідків, ні пояснень — тільки тіло сестри з вирваним серцем.Емілія не може змиритися.Це було більше, ніж горе. Це було відчуття порожнечі, спотвореного балансу, наче світ зрушив зі своєї осі. І саме тоді в ній пробуджується щось більше — прагнення істини, навіть якщо заради неї доведеться порушити всі заборони.

І ось тут вона робить найризикованіший крок — викликає демона з пекла.
І не будь-кого — Мальваджі⚔️🔥

Князь Гніву — не просто демон, один з семи Нечестивих, про яких застерігала Нонна, і є одним з чотирьох найнебезпечніших для родини Ді Карло.😫Темний, загадковий, дразливо-ідеальний. Його поява — наче холодний вітер по розпеченій шкірі: лячно, але тягне ближче. Його погляди — як поєднання загрози і насолоди. Його слова — гострі, але десь між рядками… турбота?
Захищає без пояснень. То дратує, то кидає виклик. Без причин.І робить це не раз.☝️

Чому він допомагає?
Чому постає між нею й загрозою?
Ці питання пульсують протягом усього читання — і не дають спокою.

І поки Емілія намагається розплутати клубок смерті, секретів і магії —
він постійно поруч. Він бачить її слабкість, і не використовує, вона бачить його темряву, і не тікає.
Справжній сексі песі демон — ідеальний ворог-спокусник.🥵🤤

І ти вже не знаєш, чого хочеш більше:
розгадати таємницю смерті…
чи дізнатися, що він насправді відчуває.

Це не просто історія про магію.🔮
Це — детектив, загорнутий у містичний туман, це готичне фентезі з присмаком кориці, крові, болі та загрозливого захоплення. Книга огортає і ранить. Це розслідування, що приводить до глибин пекла — і до глибин самої Емілії. Але головне — це запалює жагу дізнатися більше.
Бо це лише початок....📝

Поєднання детективної і фентезійної складової просто ідеальне. В основі історії серія вбивст молодих дівчат відьмочок. Однією з жертв стала сестра головної героїні Емілії.
Емілія вирішує відшукати вбивцю та помститись. Для цього знаходить помічника, одного з князів темряви. Магія, таємниці минулого, прихована правда. Ритуали, вбивства, таємні братства.
Історія написана легко, читається швидко і дуже цікаво. Фентезійний світ прописаний добре, детективна складова зовсім не постраждала від магії. Вбивця виявився не дух чи демон, а цілком реальна людина.

Книга буде цікава, як любителям фентезі, так і любителям детективів.

Бал зняла за те, що зразу вгадала вбивцю.

Чесно кажучи, після стількох захоплених відгуків я очікувала чогось справді крутого, тому й купила одразу всю трилогію. Але перша книга мене сильно розчарувала.
Сюжет здався мені сирим: багато моментів взагалі не зрозуміло, як працює цей відьомський світ — нічого толком не пояснюється. Хоча потенціал був, і мені було б реально цікаво зануритися в атмосферу магії, містики, сімейних таємниць — але цього не сталося.
Головна героїня, Емілія, зовсім ніяка. Її дії часто були нелогічні, і я кілька разів ловила себе на думці: "А що взагалі зараз відбувається?" Наче пропущені цілі шматки тексту. Наприклад, вона обідає з Гнівом, а вже наступним реченням кудись тікає — я не розуміла, як це пов’язано. Не знаю, це проблема перекладу чи в оригіналі так, але читалося дуже сумбурно.
Ще один мінус — любовна лінія. Зовсім не повірила в почуття між Емілією та Гнівом. Їх майже не показували разом, не було емоцій, взаємодії, нічого, що могло б натякнути на справжню хімію. І от раптом — "вона закохана"? Звідки? Чому? Взагалі не зрозуміло.
Єдина причина, чому я не ставлю повний нуль — це ідея. Вона справді цікава. Але реалізація, на жаль, підвела. Склалося враження, ніби авторці просто не вистачило часу чи бажання все нормально допрацювати.

Тепер навіть не знаю, чи читати продовження, чи краще не мучити себе 😐

Книга мені здалася дуже цікавою, особливо через те, що вона поєднує реальні історичні події з вигаданим сюжетом. Головна героїня, Одрі Роуз, захоплюється судовою медициною, що незвично для дівчини в ті часи. Було цікаво читати, як вона намагається знайти справжнього вбивцю, не зважаючи на небезпеку й заборони. Іноді було моторошно, але саме це додавало атмосферності. Сподобалась напруга, загадки і незвична тема. Книга читається легко й тримає увагу до кінця.

Чесно кажучи, книга мене розчарувала. Початок був цікавий, але далі сюжет став занадто передбачуваним і навіть трохи штучним. Головна героїня Емілія часом поводиться нелогічно, її вчинки важко зрозуміти. Деякі моменти здавались надто «драматичними» без особливої причини, а романтична лінія виглядала більше як кліше, ніж щось живе. Атмосфера, хоч і мала бути готичною й загадковою, швидко набридала через повтори. Очікувала більш глибокого сюжету й цікавіших персонажів, але, на жаль, цього не отримала.

Книга мені дуже сподобалася, бо в ній багато таємниць, магії та незвичних істот. Історія захоплює з перших сторінок, особливо цікаво стежити за тим, як головна героїня Емілія шукає відповіді після смерті сестри. Її характер сильний, вона не боїться ризикувати. Найбільше мене зацікавили демони й їхнє загадкове «королівство». Читати було цікаво, іноді навіть трішки страшно, але дуже атмосферно. Раджу цю книгу всім, хто любить пригоди з магією й загадками.